Шановна редакція газети «Вісник Розділля».
Хочу поділитися з вами роздумами, які появилися в процесі продажу нашої місцевої газети. Ми вже не один рік спостерігаємо, що зацікавленість до газети у її класичному вигляді – у паперовому друці – не є дуже високою, бо багато хто воліє дізнаватися новини із соціальних мереж, проте відсоток читачів паперової газети залишається стабільним. Покупці, а це переважно люди поважного віку, не зраджують «нашій» газеті, постійно купують її і навіть засмучуються, коли з певних причин газета у п’ятницю не з’являється на прилавку.
А ось такий випадок розчулив до глибини душі: до магазину завітала пані Галина Сікун і попросила, окрім свіжої, ще й газети минулих тиражів. Як вияснилось, вона готує посилку своїй мамі, котра зараз в Ужгороді допомагає внучці з вихованням правнука, і постійно просить п. Галю передавати їй місцеву газету, бо хоче бути в курсі всіх подій, які відбуваються у рідному місті.
Пригадалося, що дійсно Ольга Михайлівна Бурдяк (а мова саме про неї) давненько не навідувалася до нашого магазину. Ми завжди раді були її бачити, бо і як покупець, і як людина вона є щирою, неконфліктною, розсудливою і цікавою у спілкуванні.
Вже в далекому минулому нашим покупцем був і її чоловік світлої пам’яті Микола Петрович Бурдяк, котрий разом з дружиною для нас, молодших за віком, були прикладом справжньої інтелігенції. Це напрочуд мудре подружжя педагогів, котрі роками прищеплювали учням Нового Роздолу мудре, добре, вічне. Багато новороздільців саме цим вчителям завдячують за прищеплену їм любов і міцні знання у галузі фізики та математики. І ось тепер, коли Ольга Михайлівна вже на заслуженому відпочинку, вона і надалі не залишається осторонь міста, де пройшли її молоді літа, юність, зрілість і настала тепла осінь. До речі, про осінь – саме в листопаді минулого року Ольга Михайлівна зустріла свій славний 80-річний ювілей.
Наш колектив магазину щиро вітає вас, п. Олю, з такою знаменною датою (вибачайте, але, як мовиться, краще пізно…). Зичимо Вам міцного здоров’я, мирного неба над головою, наснаги, гордо нести своє призначення Мами, Бабусі і Вчителя. А також і надалі залишатися небайдужою до долі рідного міста.
Ви для нас взірець. З роси і води Вам, Ольго Михайлівно!
