Коротко про заклад (медичний центр ЗСУ у Львові) в якому “все є і нічого не треба”
Уявіть, як людина з пораненням має скористатись цим туалетом?
В мене закінчується конструктив.
Опускаються руки, але стискаються кулаки!
Попри запевнення керівника військового шпиталю Книгиницького Володимира
(вчора ми навіть потисли руки) сьогодні НІЧОГО не змінилось.
Власних волонтерських пунктів як не було так і нема, прийняти допомогу ззовні тут відмовляються.
Чи є хто притомний і наділений владою щоб пояснити: допомогу потрібно прийняти попри свою гординю заради поваги до воїнів ЗСУ.
Старший солдат Откович доповідь закінчив.
Поширюйте, будь ласка.
Вони чекають, що ми забудемо.
Мирослав ОТКОВИЧ, старший солдат ЗСУ. Facebook, 6 днів тому.
