

Ракети, ракети летіли
І… вбивали, вбивали
Людське беззахисне тіло…
Та скільки вам треба, падлюки???
Вам попелу треба?
Від нього вже задихається небо,
А ви, чорне стадо,
Толочите наші поля, дороги, і луки –
Вам мало сибіру?
Там простору – море
Для танків, ракет і для вас,
Там місце для вашого горя…
Залиште нарешті ви нас!!!

Мирослава ОЛІЙНИК