Спочатку короткий вступ до теми. Отже, українські «ультрас», себто вболівальницькі спільноти міст, створені організовано або стихійно на підтримку місцевих футбольних клубів, це унікальне явище, відмінне від європейських аналогів.
У радянські часи у західних регіонах України згромадження «фанів», які під час матчів «своїх» клубів (як от львівських «Карпат») із командами росії (зокрема, московських команд «Спартак», «ЦСКА», «Динамо» та інших), окрім звичайних дотепних слоганів інколи вигукували гасла із політичним забарвленням. Саме тому «фансектори» на стадіонах були під пильним наглядом прихованих співробітників КГБ. Утім, це окрема тема.
У часи Революції Гідності українські «ультрас» відразу виступили на підтримку протестувальників і їхні ватаги були потужними «боївками» у протистояннях з прихильниками проросійського режиму Януковича. Після Майдану велика кількість футбольних «ультрас» у складі добробатів та підрозділів ЗСУ пішли захищати Україну на східні терені від проросійських сепаратистів та російських агресорів; також чимало з них одними з перших пішли на російсько – український фронт після неспровокованого вторгнення русні 24 лютого.
До речі, це саме «фан – сектор» харківського «Металіста» у 2014 році придумав безсмертний салоган «путін ху**ло!», який відразу підхопили футбольні вболівальницькі спільноти українських міст, а відтак – і «фанів» західних футбольних клубів. Та що там казати – це гасло відтоді вигукують мільйони!
До речі, 2 травня 2014 року саме «ультрас» одеського клубу, об’єднавшись із «фанами» з Харкова, змели проросійських заколотників, які розстрілювали мирну акцію, і таким чином разом з іншими протестувальниками стали на заваді створенню так званої Одеської народної республіки.
А тепер щодо новороздільських фанів. Наскільки пригадую, у роки найбільшого становлення та розквіту команди «Хімік» (70-80-ті роки минулого століття) буквально всі мешканці 37-ми національностей, які прибули сюди будувати, працювати і жити в прекрасному «місті хіміків», дружно і настільки галасливо і несамовито підтримували рідну команду, що навіть птахи полохливо оминали периметр стадіону, аби не потрапити у вируючу емоційну «турбулентність». Тому без перебільшення тоді «фан – сектором» був увесь стадіон, увесь Новий Розділ. Утім, запам’ятав, мабуть, найяскравішого з тогочасних «ультрас» – монтажника Володимира Гуцала на прізвисько «Морє агнєй».Його перчені вислови на адресу суперників під час матчів, щораз супроводжувані вигуками «Морє агнєй», буквально запалювали інших вболівальників та футболістів. І «Хімік» віддячував перемогами і був однією з найсильніших команд Львівщини впродовж багатьох років.
У новітніші часи, років з надцять тому навколо нашої команди, коли, якщо не помиляюся, президентом клубу «Хімік» був Олег Шайнога, було створено паростки «фан – сектору», але се промайнуло незначним епізодом.
І тільки цьогоріч, практично з місяці два тому сформувався вельми креативний фан – сектор ФК «Новий Розділ». Від матчу до матчу молода енергійна група новороздільських «ультрас», яка облюбувала сектор трибун на протилежному боці стадіону, що навпроти адмінкорпусу, щораз додає у засобах підтримки рідної команди. Тут – і варіації барабанного бою, і дотепні слогани на адресу суперників, і патріотичні переспіви відомих пісень із «вкрапленнями» футбольної та клубної тематики, і, звичайно, обов’язкове «Путін ху**ло!». Азарт та вируюча енергія учасників «фан –сектору» неабияк позитивно «заводять» решту присутніх вболівальників і, звісно, гравців новороздільської команди.
Таку саму драйвову атмосферу для наших гравців та вболівальників організовує наш «фан – сектор» і у виїзних матчах. До речі, у поточних коментарях у міській газеті групи про зіграні матчі головний тренер Андрій Гарапцьо щоразу високо оцінює роль новороздільських вболівальників як фактор підтримки.
Нещодавно вашому автору вдалося випадково побувати поблизу хлопців із «фан – сектору», які перед матчем ФК «Новий Розділ» – ФК «Темп» репетирували перед входом на «Галичину» придумані переспіви та слогани. І під час короткої паузи дізнався від них про те, коли і за яких обставин було організовано їхню компактну поки що спільноту. Отже, дебют «фан – сектору» відбувся у виїзному матчі ФК «Новий Розділ» з ФК «Кохавинка» (Гніздичів) ще у груповому турнірі чемпіонату області в другій/ третій лізі. Їхній бадьорий спів і куплети під барабанний дріб тоді домінували на стадіоні у Гніздичеві і додавали бійцівського настрою і нашим футболістам, і вболівальникам.
Відтоді молоді хлопці з «фан – сектору» є доволі впізнаваними, вони імпонують вболівальникам та гравцям клубу. До речі, майже усі «ультрас» ( а їм від 18 до 26 років) з дитинства грали в футболом, переважно відвідували ДЮСШ, зараз хтось вчиться, хтось працює, хтось і надалі займається спортом. А от віднедавна вони захопилися новим хобі – організували «фан – сектор», який приносить їм задоволення, дає можливість для самовираження.
Хай вам щастить, новороздільські «ультрас», а ваш супровід футбольних матчів буде фартовим для рідного клубу…
Іван БАСАРАБ
