Страх в наших умовах не раціональний. Вибір зроблено не нами. Від нас залить як ми будемо діяти, і тільки наші вчинки зараз мають значення.
Нас намагаються залякати – усю країну, кожного. Залякати так, щоб будь-яку здачу нашої землі ми сприймали як полегшення. Залякати, тому що за ці 8 років ми не зрікатися ні Донбасу ні Криму.
Тому сьогодні час показати, що коли ми співаємо гімн з рукою на серці – ми з’єднуємо себе з Україною в одне ціле. Одне ціле з кожним із нас, із кожною частинкою, з Донбасом та Кримом..
Я зараз під Донецьком. Я чую війну. Але навколо мене ті, хто давно для себе все вирішив, вирішив чинити спротив попри все. І якби не було страшно, ми маємо знати, що тут у бліндажах та опорниках ті, хто вирішив взяти на себе можливий перший удар. Ті, хто вірить у нашу підтримку та стійкість у тилу.
Зараз один з самих темних часів нашої історії. Але саме в такий час створюється нація. Бо коли очі не бачать все, нас єднає спільна довіра. Сьогодні ми боїмося, тому що обрали спільну долю. І тому Ми будемо діяти.
Коли кожен з нас зробить те, на до здатен, багато що зміниться. Україна відбулась у боротьбі за свободу, Україна в боротьбі за свободу стане сильною. Україна переможе. Джерело: https://censor.net/ua/b3318471