Вперше побачивши фото цієї красивої, усміхненої і, не побоюся цього слова, щасливої жінки, Віти Задурської, так і подумала – які ж вони, наші українські Берегині, все вміють, все вспівають, а особливо – любити. Бо ж любов – основний мотив бути щасливою, навіть коли щодня безуспішно борешся із важкою хворобою дитини, навіть коли важкі щоденні будні, здається, притлумлюють емоції та життєдайність.
Ці жінки, котрі є мамами дітей з особливими потребами, уміють особливо цінити життя, з усіма його на перший погляд дрібними радощами. І дуже добре, що є такі люди, котрі зуміли організувати мамів, додати цікавинки і бадьорості у їх щоденне одноманітне життя, у якому щодня боротьба за життя найрідніших – дітей.
У конкурсі “Міс особлива мама України” другий рік поспіль бере участь мешканка Нового Роздолу Задурська Віта. Минулого року вона здобула титул «Міс Завзятість». Цьогоріч їй не вистачило кроку до призової сходинки, хоча 4-те місце (із 53-х учасниць з 22-х областей України) та титул «Міс Грація» – це дуже успішно і високо. Віта уміє вразити і потішити своїми роботами спостерігачів та членів журі – досить впевнено крокує по кожному турі, продумує до дрібниць свої образи, вдало поєднує материнство і жіночність.
Допомагають їй створювати образи та виконувати усі завдання конкурсу, як зізнається Віта, родина, друзі, сусідка Наталія Григорчук, учителька старшого сина, 15-річного Сергія, Віра Бідзінська, учитель НВК ім. В.Труша Лідія Ритаровська допомогла з відео у музеї НВК.
Жінка виховує двох синів. Дмитрик з важкою інвалідністю: сам не сидить, не жує, годується через зонд, потребує спецхарчування та ліків. Уже два роки і 10 місяців сім’я бореться за життя свого синочка. На жаль, дуже часто потрапляють в лікарню через супутні захворювання. От і зараз доля вчергове вирішила випробувати сім’ю – Віту з Дмитриком минулого місяця швидка доставила у медзаклад міста Львова, оскільки хлопчик не зміг втримувати кисень самостійно, падала сатурація. Життя особливих родин непередбачуване, але велика сила волі та любов до синочка спонукає Віту іти далі, не опускати рук. На допомогу, як завжди, прийшла родина і друзі, матеріальну допомогу надала і міський голова Ярина Яценко.
Детальніше про конкурс, його умови і «народження» розповіла одна з організаторів Ірина Марходей: «Конкурс проводиться на волонтерських засадах. Кожна учасниця отримає диплом і пам’ятний подарунок. Організаторами було закуплено дрібну побутову техніку, кухонні девайси, посуд, текстиль, також будуть грошові подарунки для номінантів першого, другого і третього місця. Вже стало традицією конкурсу – поїздка в гори з родиною на декілька днів. Цьогоріч таку можливість отримає дві родини. Надзвичайно приємно було вторік, що міські, районні ради привітали свої представниць та вручили їм дипломи і подарунки. Організатори щиро вдячні за підтримку і завжди готові до співпраці зі спонсорами.
Другий онлайн конкурс «Міс особлива мама України» стартував на початку травня. Проєкт, в якому беруть участь мами, котрі виховують діток з інвалідністю. На долю цих жінок випали нелегкі випробування, нерівний бій з хворобою дитинки, часті реабілітації, лікарні, безсонні ночі роками. Більшість з навколишніх оцінюють цих жінок, як маму дитини з особливими потребами, але вони жінки – милі, чарівні, красиві, які заслуговують на щастя! Саме таку ціль закладено в ідею конкурсу – пробудити в них жіночність і заставити подивитися на себе з іншої сторони, не як на маму, а як на жінку-богиню. Попередньо було проведено реєстрацію – і ось 53 учасниці з усієї України поринули в світ забави і трошечки відволіклися від буденності.
Конкурс започаткувала щира українка з Буковини Оксана Трапані-Гаденко. В свій час її життєва стежина завела до сонячної Італії, де пані Оксана проживає і зараз, але ні на хвилинку не забуває про Україну. Серце буковинки сповнене любов’ю до ближнього, теплом до нужденних, тому 13 років назад вона створила доброчинну групу «Подаруй усмішку_UA», де згуртувала однодумців та потребуючих підтримки родини. Пані Оксана з трепетом та щирою душею відноситься до особливих діток. Щотижня добродії відправляють десятки посилок в Україну для сімей, де біда та сльози. В спільноті також проводяться різні проєкти, спрямовані на розвиток діток – декламування віршів, розповіді про свій край, малюнки до свят. Жодна малеча не лишається без заохочувального подарунку.
Для жінок, котрі закриті з дитинкою в чотирьох стінах – це мега-проєкт, щоб прокинутися, перезавантажитися, дихнути на повні груди! Минулорічні конкурсантки до цих пір дякують за круті відчуття та драйв. Адже чомусь в суспільстві склався такий стереотип, що жінка, в родині якої народилася дитина з обмеженими можливостями, повинна бути як сіра мишка. Погодьтеся, що від настрою мами залежить атмосфера в сім’ї. Нервова, затюкана та заплакана жінка не зробить щасливим в родині нікого, а дитина і мама мають дуже сильний взаємозв’язок. Особливі мами мають право на макіяж, відпочинок та повагу в суспільстві. Вони насамперед залишаються вродливими та творчими жінками, а також чудовими господинями.
Конкурс має 6 турів, на виконання кожного дається тиждень – такий термін зумовлений особливостями життя родини і станом здоров’я діток.
- «Я жінка – я богиня». Роботу можна представити у 5 фото або відео-розповіді до 3 хвилин.
- «Бабусин горщик». Кулінарний тур, в якому господині готують родинну або українську страву.
- «Я українка-україночка». Неймовірно гарний тур ураїнського вбрання, вишиванок, розповіді про свою місцевість.
- «Українські традиції». Конкурсантки розповідали про нашу культуру, звичаї.
- «Декламування твору Лесі Українки». Тур приурочений 150-річчю від дня народження поетеси.
- Перевтілення у 70-ті роки та танець».
Усі конкурсантки з честю виконали завдання конкурсу. Хто отримав визнання і нагороди, але всі до єдиного – новизну у буденному житті, радісний драйв і відчуття власної значущості та можливостей.
А головне – вони показали усім: потрібно любити життя, потрібно цінити сім’ю, родину і вміти бути вдячними за отриманий дар життя.
