Ще у неділю, 13 червня, репортер «Вісника Розділля» вітав по телефону новороздільція Геннадія Печенюка з успішним виступом на Всеукраїнських велосипедних змаганнях «Львівська сотка». А вже наступного дня відомий ветеран велоспорту демонстрував у редакції міської газети чергові спортивні трофеї, а згодом докладніше поінформував про хід змагань. До речі, перше напівжартівливе запитання, чи упізнав його мер міста Андрій Садовий, не заскочило Геннадія Петровича зненацька. Утім, про все – у інтерв’ю.
-Щодо Садового даремно іронізуєте, друже, бо і справді під час відкриття Андрій Іванович привітався зі мною як із добре знайомим ( бо ж вперше познайомилися на позаминулорічній «Сотці») і, побажавши успіху, додав, щоб при потребі зв’язався з ним через свого секретаря – референта. Щодо старту змагань, у яких взяло участь понад 1000 учасників, то я розпочав велопробіг у третій, завершальній групі, куди, власне, організатори «приписали» вікові категорії «75+» та «80+».
Як досвідчений велогонщик відразу не рвонув уперед сходу, як це притаманно менш бувалим спортсменам, а просто набрав необхідну швидкість і придивлявся, хто має відповідний потенціал і здатен випереджати колег, аби, як кажуть, спочатку «пристроїтися» до його потужного темпу , а, за сприятливої нагоди, вирватися вперед і вже мчати до фінішу. І ця тактика принесла успіх – я здобув перше місце у двох вказаних вікових категоріях.
–Друже Геннадію, що спричинили такий неймовірний фініш? Можливо, і досі присутня у свідомості потужна емоція від потрійного тріумфу на Всеукраїнських Іграх ветеранів велоспорту, які 2-3 червня відбулися у Білій Церкві. Можливо, сукупність чинників?
-Безумовно, вдалий виступ у Білій Церкві додав мені впевненості і мотивації під час велоперегонів «Львівська сотка». Також, як зазвичай, раціонально розподілив свої фізичні кондиції, аби зберегти необхідний заряд на підході до фінішу. Зізнаюся, але так само чітко вивірив із розподілом раціону, зокрема, пакетики харчової суміші випив у два етапи по ходу велопробігу: першим посмакував після подолання 35 кілометрів, а другий спожив за 15 кілометрів до фінішної стрічки. Одне слово, без зайвої скромності скажу, що задоволений своїм виступом на цьогорічній «Львівській сотці», адже переміг у двох категоріях – «70 +» та «80+». Це набагато кращий результат, ніж на минулорічній «Львівській сотці», бо тоді перебував у недостатньо оптимальній формі.
– Які ж нагороди отримав цього разу?
-Звісно, затверджену протоколом Всеукраїнських велосипедних змагань «Львівська сотка» медаль та диплом переможця. А ще нас організатори гарно почастували перед церемонією нагородження, аби учасники дещо відновили «спалені» стокілометрівкою калорії та фізичні кондиції. Зокрема, ласували смачним бограчем, соками, а хто бажав, навіть пивом від спонсора. Приємно, що вручати нагороди розпочали саме з мене як найстаршого учасника «Львівської сотки».
Така увага додала енергії, тож додому на квартиру у Сихівському житловому масиві, а це ще 20 кілометрів, подолав з гарним настроєм, хоча і дещо втомився.
–Ще раз вітаємо з черговою перемогою, адже це красномовне свідчення, що Ви, друже Геннадію, перебуваєте у чудовій спортивні формі, яку можете, якщо дозволять обставини, продемонструвати на Чемпіонаті світу серед ветеранів, який 1-3 вересня відбудеться у столиці Боснії та Герцеговини Сараєво.
-Що ж, зізнаюся відверто, взяти участь у Чемпіонаті світу – це моя заповітна мрія і зараз усі мої помисли пов’язані саме із прагненням побувати у Сараєво і перемогти у своїй віковій категорії. Поки що накопичив недостатньо коштів на поїздку, отож сподіваюся на підтримку містян доброї волі з числа підприємців та підприємств.
Розпитував Іван БАСАРАБ
