Лишень минулого року двічі у нашій газеті згадували будинок №19 по вул. Винниченка: спочатку – як зразок креативного настінного малюнку, приклад згуртованості і небайдужості його мешканців та їх господарського ставлення до спільного майна. Який гарний розпис «петриківкою» при вході у під’їзд організували сусіди – залюбуєшся!
Вдруге: про « знамениту» «Вікторію» на розі будинку, напроти православного храму,
малоприємний контингент якої викликає, як мінімум, осуд… Чи ранок, чи вечір, чи будні, чи свято, а під дверима людно – неохайні, неприємні на вигляд, брутальні (переважно чоловіки), впереміш із такими ж неохайними волоцюгами-псами тиняються і кучкуються побіля цієї сумнозвісної «точки». У гіршому ж випадку – «валяються» на газончиках поряд, у непристойних позах, недоглянуті, часто ту же, не відходячи далеко, справляють свою природню нужду, або ж починають вияснювати стосунки – це явище взагалі відразливе.
Стороною обходять це місце парафіяни православного храму, прошкуючи на службу Божу, та й усі новороздільці, йдучи на міський ринок.
Тільки от мешканцям будинку … нікуди втікати. З вікна частенько спостерігають непривабливі картинки ненадійних клієнтів кафе: переважно п’яні, непристойні у нецензурних висловах та негідній поведінці. Чим вони там «пригощаються», залишається загадкою, але дуже часто сусіди спостерігають «картинку», коли виходить такий от «клієнт» з кафе і, відійшовши кілька метрів на газончик, падає «намертво». Якось, пригадують, зворушило до сліз: дідусь, забігши «посмакувати» у «Вікторію» «чудо-напій», вийшов і практично одразу «відключився», а розгублена п’ְятирічна онука у розпачі і страху стояла поряд в повній розгубленості… Втім, ще більш страхітливі чутки гуляють містом про «чудо-напій» цього кафе…
«Клієнти» у «Вікторії» практично ті ж самі, іноді заходять «новенькі» чи випадкові перехожі. Та навіть їх «графік» вивчили мешканці будинку: зраненьку перед 7-ю годиною, в обід та ввечері. Хіба окремі дні спокійно, припускають, коли якісь «перевірки» харчових закладів є… Та й дошкуляють сусідам: нецензурні вислови на кварталі лунають, а як ще додати використання під’їздів як громадського туалету, а дитячого майданчика – як «кафе» під відкритим небом…
І дошкуляють уже років зо п’ять».
Це минулорічний допис. А ніщо ж не змінилося!
Тим паче, минулого літа наголошували, що термін оренди приміщення підприємцем С.М. Стрільцем завершується 1 січня 2021 року, тож продовжити цей «безлад» не дозволять… Дозволили! Нічого ж не змінилося.
Цікавилися у відділі комунального майна та приватизації Новороздільської міської ради ситуацією: це приміщення – викуплене, у приватній власності підприємця К. Горлатої, ще з 1992 року, тож кому передала в оренду – це її особиста справа, як мовиться. Офіційно «Вікторія» числиться як виробничо-ремонтне підприємство, хоча основний вид діяльності вказаний – «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».
Так, може штрафувати поліція – за порушення громадського порядку, але також при наявності офіційної скарги… Яких, як виявляється, немає – ні в міській раді, ні в поліції…
Наразі люди скаржаться лишень у приватних розмовах, виглядає, що, мабуть, побоюються розбірок з …. Утім, це тільки припущення.
Так невже дозволимо «Вікторії» перемогти у двобої добра і зла, порядності і «безпрєдєлу», законності і суцільних порушень?
