Мабуть, таки варто розпочати репортаж про цю подію із вдячності батькам колишнього учня цієї школи, старшого лейтенанта ЗСУ Ростислава Бальзана, який 27 березня 2022 року загинув смертю хоробрих у бою з російськими агресорами біля села Новотошківка на Луганщині, за те, що вони у 2023 році профінансували на території школи №3 імені А. Гергерта спорудження багатофункціонального спортивного майданчика зі штучним трав’яним покриттям. Відтоді тут відбуваються футбольні турніри дитячих команд закладів освіти , ДЮСШ та футбольних клубів та асоціацій, приурочені до Дня Захисників та Захисниць , а також турніри пам’яті, присвячені полеглим новороздільським Героям. Зокрема, 17 квітня тут відбулися змагання на Кубок памʼяті Героя України Тараса Мазепи серед дітей 2017 р.н.
А сьогодні стартував черговий турнір, присвячений пам’яті командира розвідрупи спецпідрозідлу ГУР «Аратта» Ігоря Ільчишина. До слова, Ігор Ільчишин, як і його побратим Тарас Мазепа, з дитинства захоплювалися футболом, свого часу були провідними гравцями новороздільської команди.
На урочисте відкриття меморіального турніру прибули бойові побратими друга “Ігори” на чолі з командиром батальйону «Аратта» ГУР МО Андрієм Копичиним (позивний «Марадона»), його батьки та рідний брат Андрій, а також чимало мешканців міста, учнів міських шкіл та вболівальників команд, які взяли участь у турнірі.
Після Хвилини мовчання за полеглими за Вітчизну воїнами ведучі заходу, учениці 11-класу ЗЗСО №3 Анастасія Пиріг та Ангеліна Коваль ознайомили загал із основними віхами життєвого і бойового шляху Героя – “араттівця”:
Ігор Ільчишин народився 8 вересня 1984 року. Навчався у Новороздільській СШ №5. З молодших класів займався футболом у міській ДЮСШ. Ігор був висококласним лівим захисником, надійно захищав тил своєї команди від суперників. Досяг вагомих успіхів, виступаючи і за місцеві команди, і за команду «Епіцентр» у Комерційній лізі. Був одним з кращих гравців ФК «Новий Розділ», а згодом футбольної команди села Берездівці.
Після закінчення школи Ігор поступив вчитися у Новороздільський політехнікум на спеціальність «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів», а по завершенні навчання працював у Новому Роздолі, а також у ТЦ «Епіцентр» у Львові. Певний час їздив на заробітки у Польщу.
Коли 24 лютого 2022 року почалося російське вторгнення, Ігор, не роздумуючи, з перших днів широкомасштабної навали агресорів став на захист Держави від окупантів. Проходив навчання у вишкільному таборі спецпідрозділу ГУР «Аратта» імені Андрія Гергерта. Як воїн Ігор був сміливим, відважним та здібним до військової справи. Через ці риси був призначений командиром спеціальної групи, яка успішно виконувала найскладніші завдання. Там, де найбільше пекло на ділянці фронту, там, де, здається, вже все не нашу користь, де вже неможливо щось змінити, аби перешкодити планам ворога, туди несподівано для рашистів, немов з-під землі заходили наші хлопці з бойовим командиром Ігорем Ільчишиним. І там вони робили свою військову справу і знешкоджували ворогів. У одній з таких спецоперацій і загинув Ігор Ільчишин, який ішов попереду свого добірного загону. Велика втрата великого воїна для спецпідрозділу, для України, для рідних і близьких…”
А згодом запросили до виступу командира батальйону «Аратта» ГУР МО Андрія Копичина(позивний «Марадона»). Комбат, як завжди, говорив по – військовому чітко, , щиро, душевно і без зайвого пафосу:
– Коли доводиться відкривати подібні турніри пам’яті нашим полеглим побратимам, для мене це завжди хвилюючі моменти. І сьогодні половина мого серця сумує і плаче за другом «Ігорою» (таким був у нього позивний у «Аратті»), нашим бойовим побратимом, за тисячами хлопців і дівчат, які сьогодні дивляться на нас з небес. А інша половина мого серця радіє, тому що я дивлюся на ці світлі дитячі обличчя учасників команд, на їхні відкриті очі, і розумію, що ці полеглі захисники і захисниці недаремно віддали найдорожче – свої життя. Бо завдяки їм ростуть і вчаться діти, займаються спортом, завдяки їм Держава вистояла і зупинила ворожу навалу на сході і півдні, а відтак, впевнений, здобуде перемогу. Я хочу поклонитися батькам Ігоря Ільчишина, а в їхніх особах всім батькам і матерям українських воїнів, які виховали таких свідомих дітей, і всім батькам і матерям, чиї діти сьогодні захищають Україну від російських окупантів. Пам’ять про полеглих захисників, про тих хлопців і дівчат має стати для кожного з нас цеглинкою фундаменту до усвідомлення, що основою незалежності України є героїчний чин наших воїнів – захисників. Ви маєте бути гордими, що на таких майданчиках, що в шкільних класах бігали бігали і навчалися такі люди як Ігор Ільчишин, як Тарас Мазепа і багато – багато інших хлопців і дівчат, які дивляться на нас з небес. Ви маєте гордитися тим, що ви українці, що ви дихали і дихаєте з ними одним повітрям. Ви, шановні учасники змагань, є нащадками небесних воїнів. Гордіться своєю країною, гордіться своїм містом, гордіться своїми батьками, своїми братами і сестрами. Бо ви є найкращі, ким би ви не стали в житті – спортсменами, юристами, вчителями, працівниками інших професій. Дякую вашим тренерам, я особисто знаю тільки новороздільських тренерів, як вони вкладають свою енергію і душу у виховання своїх підопічних, навчаннях їх футбольних основ. Я бажаю кожному з вас чесної гри, я бажаю всім нам найголовнішої нашої перемоги над окупантами. Слава Україні.”
По завершенні виступу друг “Марадона” вручив від спецпідрозділу “Аратта” для учнів третьої школи подарунок, який викликав пожвавлення у рядах учасників змагань – повну сітку новеньких футбольних м’ячів.
Перед тим, як виконати символічний удар по м’ячу в центрі поля, щоб дати старт турніру, у якому, нагадаємо, взяли участь шість команд, батько Героя Геннадій Ільчишин у своєму проникливому виступі відзначив, що захищати Державу, коли її хоче знищити агресор, в першу чергу йдуть найбільш свідомі громадяни і саме вони стоять на заваді просуванню ворога, поки таке рішення боронити рідний край приймуть інші. І перший удар окупанта вони приймають на себе і чимало, з них віддають свої життя. А учасникам змагань пан Геннадій побажав успіхів і перемог…
Докладніше про підсумки турніру – у наст. числі “ВР”
Іван БАСАРАБ
