Про це йдеться у повідомленні на Facebook – сторінці Ukrainian People Magazine:
10 липня 1941-го року енкаведисти розстріляли отця Андрія Бандеру
Першим пунктом в обвинувальному вироку значилося те, що він, “будучи батьком керівника закордонного проводу антирадянської націоналістичної організації ОУН Бандери Степана Андрійовича, підтримував з ним до останнього часу систематичний зв’язок”.
Окрім цього батька Степана Бандери звинуватили у переховуванні нелегала – члена ОУН, що і стало формальним приводом для арешту, та наявність націоналістичної літератури, яку чекісти спалили після затримання. Акт про знищення “шкідливих” книг містить 24 позиції, серед яких “Історія України-Руси”, “Історичні пісні”, “Повість временних літ”, “Проповіді” митрополита Андрея Шептицького.
До найвищої міри покарання отця Андрія Бандеру засудили, як вказано в обвинувальному акті, також через його націоналістичні переконання.
На “суді”, який тривав менше двох годин, відповідаючи на питання суддів про своїх дітей, отець Андрій відповів: “Я своїм дітям дав належне виховання, прививаючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові”.
Усі семеро дітей Андрія Бандери були учасниками спочатку національних організацій, а згодом національного підпілля. Оксана, Володимира, Марта – відбули багато років сталінських таборів, Богдан – ймовірно, загинув як член похідної групи на півдні України, Василь і Олександр замордовані у нацистському концтаборі Аушвіц, Степан – вбитий кілером КГБ.
Допити отця Андрія, які тривали близько двох тижнів, проводили українською мовою, оскільки російською підсудний не володів.
Степан Бандера у 1940-ому послав до батька зв’язкового, який мав перевести його через кордон, аби врятувати від репресій радянської влади. Однак священик відмовився, вважаючи своїм обов’язком розділити важку долю своєї пастви.
Андрію Бандері було 58 років.
