Інтерв’ю
Під час благодійного концерту «Борцям за волю України», зорганізованого міською владою в рамках акції зі збору коштів на придбання автомобіля для 103-ї окремої бригади Територіальної оборони, який відбувся 20 травня на стадіоні «Галичина», особливою активністю відзначалися волонтери Новороздільського гуманітарного штабу. Симпатичні і чарівні дівчата у футболках із логотипом волонтерської громадської організації енергійно снували серед сотень людей зі скриньками на пожертви ЗСУ, а їхні колеги переконливо запрошували людей придбати у відкритому наметі, облаштованому під торгову «точку», ласощі, напої або ж патріотичну символіку, не забуваючи додати, що увесь грошовий збір «піде на потреби української армії».
У цьому гамірному і вируючому велелюдді репортер і зустрів керівника Новороздільського гуманітарного штабу Олега ПАВЛИШИНА. Помітно заклопотаний, майже постійно відповідаючи на дзвінки мобільного, Олег, незважаючи на зайнятість, все таки погодився надати репортеру «ВР» коментар про діяльність волонтерів штабу і на вказаному заході, і загалом з початку створення.

– Друже Олеже, давайте розпочнемо розмову, як мовили латиняни, «від яйця», тобто від початку діяльності.
– Гаразд, це логічно, оскільки за три місяці від початку створення вже можна робити певні підсумки.
Отже, Новороздільський гуманітарний штаб ( містяни здебільшого його називають волонтерським) почав діяти фактично з перших днів війни – це було неймовірне піднесення волонтерів та усіх, хто приносив у штаб допомогу для потреб ЗСУ. До речі, вже з півтора місяці у нашій діяльності домінує військовий вектор і ми безпосередньо займаємося допомогою військовим підрозділам ЗСУ. Важливо уточнити, що добрих 70 відсотків військових, яким штаб адресно надає допомогу, це жителі нашої громади. Власне, така тенденція характерна і для сусідніх територіальних громад.
– Вторгнення ворога 24 лютого було стрімким і раптовим, тому тепер через понад три місяці війни, містянам цікаво буде дізнатися як в таких форм-мажорних обставинах формувався міських гуманітарний штаб, як волонтери гуртувалися, як дізнавалися про місце і адресу тощо.
– Безумовно, в такій ситуації саме організаційна складова відіграє визначальну роль. Власне, ініціатором оперативного створення гуманітарного штабу була Новороздільська міська рада та її очільниця Ярина Яценко. Вже наступного дня після вторгнення ворога, 25 лютого, терміново були скликані на засідання лідери та представники Молодіжної громадської ради і Громадської ради, в темпі скомунікувалися з ініціативними людьми та ще декількома громадськими організаціями Нового Роздолу – і спільно вирішили, на яких засадах діятиме гуманітарний штаб. На початку керівником штабу був Ростислав Севастьянов.
Відразу ж у соцмережах розповсюдили відповідні повідомлення, що в місті створено вказаний штаб, зазначено адресу пункту збору волонтерської допомоги. Також звернулися до містян з проханням зголошуватись у волонтери. А у створеному телеграм–каналі розмістили інформаційну табличку, у якій у окремій графі містяни могли вписати, якого роду допомогу вони можуть надавати – волонтерити, працювати водіями чи офірувати кошти. Резонанс не забарився: з перших днів створення Штаб нагадував людський вулик, чітко організований механізм, де кожен виконував свою роботу. І так день у день, день у день…Користуючись нагодою, висловлюю усім волонтерам велику подяку. Вони – молодці!

– Таки не утримаюся від запитання: яка кількість волонтерів була залучена до роботи у Штабі?
– Гадаю, що порівняння з вуликом – не аж таке велике перебільшення. Тому що у ті дні у штабі одночасно працювали 110 і більше волонтерів. У цей період штаб функціонував з 8.30 до 20.30 год. Роботи було вкрай багато. Натепер кількість добровольців пішла на спад, хоча масив роботи і надалі значний. Тож у ці дні одночасно залучаємо 10-20 волонтерів.
Для довідки ще раз нагадаю: зараз ми відкриваємося о 10.00 год. і працюємо до 16.00 год. А щоб було ефективніше працювати, впроваджено своєрідний графік роботи: у понеділок, середу та п’ятницю – діє пункт видачі допомоги переселенцям, які перебувають у нашій громаді; у вівторок, четвер та суботу в штабі займаємося пересортуванням отриманої допомоги та відправкою сформованих гуманітарних речей для потреб військових вантажним транспортом.


– А який віковий чи статусний зріз залучених до волонтерської роботи осіб?
– Новороздільська громада завжди славилася креативними, харизматичними та розумними людьми. І тепер нам вдалося залучити дуже багато таких вмотивованих людей. Наші волонтери – це віддані справі особистості, не дивлячись на вік. Звичайно, задіяно багато молоді, що і не дивно, але хочу особливо відзначити активність багатьох учителів, небайдужих людей різного віку та професій. Зазначу, що за крайні три місяці вони ходять у штаб, як на роботу. І коли запитую, чому ви це робите, то всі відповідають майже однаково: «Тому що я розумію, що зараз це важливо для людей, які перебувають на фронті, це також важливо для людей, які потрапили зараз в дуже скрутні життєві обставини, і це важливо для переселенців, які приїхали до нашого міста. Наразі – тому ми і волонтеримо, що віримо, що це важливо і ефективно для тих людей, які потребують допомоги».
– Ви вже згадували, що з півтора крайніх місяці Штаб надає адресну допомогу у підрозділи, де проходять військову службу мешканці, призвані у ЗСУ з нашої об’єднаної громади. Як це відбувається – напряму чи через якусь посередницьку ланку?
– Звичайно – чітко в руки нашим військовим землякам, без посередників.
А керівник БФ «Карітас» о. Іван Рибко – це надзвичайно активна людина, яка з перших днів нам допомагає у всьому. Велику кількість вантажів відправляємо разом, завдячуючи йому в нас є постійна логістика на схід.
Процес фактично безперебійний, вантаж для потреб захисників відправляється відразу, як тільки сформується. «Географія» адресних маршрутів з гуманітарною допомогою розмаїта. Зокрема, це Гостомель, Чернігів, Одеса, Миколаїв, Буча, Ірпінь. Зараз відправляємо чимало гуманітарних вантажів бійцям нашої територіальної оборони, які перебувають у складі 103-ї а також бійцям 24-ї бригади на Луганщині.
Аби оминути, як ви запитували, додаткову посередницьку ланку, часто застосовували ефективну логістику: наші друзі – волонтери заздалегідь виїжджали, або були вже на східі у місці, куди доставлявся гуманітарний вантаж. Дочекавшись прибуття вантажу з Нового Роздолу та отримавши його, вони роздають «волонтерку» конкретно за призначенням. Варто додати, що в нашій громаді постійно готові до виїзду 6-7 досвідчених водіїв, які доставляють гуманітарну допомогу на фронт нашим землякам – військовослужбовцям.
– Який асортимент отриманої гуманітарної допомоги та звідки вона переважно у Новороздільський штаб надходить?
– Зараз ми отримуємо багато гуманітарної допомоги з європейських країн. Оскільки я є представником Української федерації з флорболу у Міжнародній федерації з флорболу, то, відповідно, налагодив багато контактів у країнах Євросоюзу. Таким чином, можна сказати, що ініціював вказаний канал допомоги Новороздільскому гуманітарному штабу. Утім, надходить допомога й з країни з іншого континенту, зокрема, Канади. Вже з 10 років я налагодив тісні контакти з українською діаспорою країни Кленового Листя, зокрема, з міста Торонто. Раніше ми спільно реалізували гуманітарний проєкт допомоги дітям–сиротам з України, а після підступного широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого, українські канадійці з Торонто активно допомагають Новороздільському волонтерському штабу – і через мережу «Міст», і авіатранспортом. Одне слово, вони дуже дієво нам допомагають.
– Повертаючись до благодійного концерту: на стадіоні волонтери Штабу розмістили скриньки для збору пожертв на авто для 103-ї бригади ТРО, візуально було помітно, що присутні активно офірували гроші, хто скільки може. Яким надалі буде «рух» зібраних коштів?
– Так, сьогодні на стадіоні встановлено 7 наших скриньок, а ще наші волонтерки продають різні смаколики та атрибути, отож сподіваємося, що буде зібрана суттєва сума, яку ми повністю витратимо на потреби нашої 103-ї бригади територіальної оборони, зокрема, купівлю автомобіля . А якщо виявиться надлишок, то за ці гроші ми придбаємо ще й амуніцію.
До речі, для нашого Штабу це не перший івент, себто благодійна акція. Ми організовували декілька схожих ярмарків у Варшаві, тепер плануємо організувати такі в Латвії (і це не вперше). Як на мене, такий тип збору коштів дуже нам потрібен. Поясню чому саме. Тому що таку допомогу – берці, амуніцію, інші речі, які потрібні військовим, ми не отримуємо, а купуємо. І фінансова допомога зараз дуже на часі, бо ж маємо намір придбати саме те, що необхідно нашій 103-й бригаді ТРО. Власне, натепер на це спрямовані зусилля волонтерів гуманітарного штабу.
Розпитував Іван БАСАРАБ