- Майстрині нашої громади
- Витинанки майстрині можна придбати, зателефонувавши до п. Галини – 093 113 71 52
Фотозони – вишиванки у людський зріст, виконані в техніці витинанки – зустрічала у Новому Роздолі вже не раз: і як декорації на центральній площі, і як оформлення зон на різних урочистостях, зокрема, у Новороздільському професійному ліцеї. Там, врешті, і познайомилася з їх автором-виконавцем. Познайомилася – не зовсім вірно сказано, оскільки п. Галину знаю багато літ. І щораз уміє приємно подивувати. То цікавим поданням етикету і оформлення столів, адже Г. Богомолова працює у Новороздільському професійному ліцеї багато літ як викладач спецдисциплін у кухарів-офіціантів. Лишень способів подати салфетки на стіл знає понад десяток, один одного затійливіші. А ще пригадую цікавий захід п. Галини про каву: не лише як про улюблений напій, але й метод малювання, спосіб зізнатися в коханні і…. Уміє цікаво глянути на світ майстриня.


Потім на світ появилися затійливі гарбузики і неординарні та дуже красиві гномики. Та головна особливість її робіт – Галина Богомолова не просто працює, виконуючи основні обов’язки, а вже як береться до чогось, то прямо таки «горить» своєю ідеєю і своєю роботою. Тож нове її захоплення, і не сумнівалася, стало також досконалим і незвичним творінням.
У Дрогобицькому педагогічному університеті Г. Богомолова отримала освіту як викладач трудового навчання, креслення і безпеки життєдіяльності. Тож предмет «Технології» (сучасний предмет, трансформований із звичного нам трудового навчання) у Новороздільському професійному ліцеї вона і викладає. І, як завше, з ентузіазмом та натхненням, яким захопила і своїх учнів.



Витинанки якось вперше побачила у соцмережах – ідея сподобалася, довго придивлялася, спілкувалася і переписувалася з майстринею. Так і почала займатися новим видом українського декоративного мистецтва. Починала із пошуку схем, звісно, як мовиться, набивала «гулі», шукала нові методи, вивчала, а потім і придбала спеціальний інструмент. І це не просто папір і ножиці, як багато подумає собі. Приміром, потрібен і спеціальний самовідновлюючий килимок, на якому ріжеш і слідів не залишається (зроду віку до такого не додумалася би – авт.), і різці спеціальні, сітки, стрічки, клейові пістолети тощо. Втім, у наполегливості п. Галині не відмовиш. Потрохи освоїла нову техніку. А потім і на уроках предмету “Технології” учням ліцею запропонувала спільний проєкт – виготовити фотозони-витинанки “Вишиванка”; “Писанка”; панно “Весняне”. При виконанні проєктної діяльності учні опановували прийоми і засоби складання композиції, побудови орнаменту, види декору, різні способи з’єднання деталей, організацію робочого місця. І повчально, і захоплююче, і результат вразив усіх. Зробили і для міста, і для рідного ліцею. Просять люди і на замовлення, адже такі панно прикрасять і приміщення, і вуличні якісь атракції. Щиро віримо, що замовлень не бракуватиме.
Творіть, на втіху і на радість людям, п. Галино. Бо ж українська вишиванка, у даному випадку у формі витинанки, є нашою давньою традицією і відмітною ознакою нашого народу.
Віра ВЛАСЮК