Про це йдеться у повідомленні колишнього мешканця Нового Роздолу, випускника СШ№4, на початку 1991 року працівника редакції газети “Вісник Розділля”, кандидата філологічних наук, доктора наук із соціальних комунікацій, професора кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’яна Житарюка на його сторінці у Facebook:
Усі “смакують” рішенням етичної комісії ЛНУ ім. І. Франка щодо звільнення з посади професора Й. Лося.
Це дуже неприємна ситуація для кафедри, яку створив Йосип Дмитрович, для факультету журналістики, де він провів усе своє життя і є свідком першого випуску факультету у 50-і рр. ХХ ст.
Поважні і не дуже медіа “смакують” не тільки цим, а звинувачують факультет у мовчанні. Нехай би спробували поставити себе на місце викладачів, які опинилися в центрі всього цього.
У розпорядженні етичної комісії, до якої не входжу, а був запрошений на перше засідання, є записи того, хто і що там говорив. У звіті з елементами репортажу в цілому викладено суть відкритої частини засідання комісії, але з нюансами. Наприклад, у своєму виступі я зазначав, що ситуація неприємна, неприйнятна, тому ні кафедра, ні факультет не толерують і не схвалюють описаних вчинків, особливо, якщо вони мали місце. Але за час моєї праці на кафедрі з 1993 р. я справді про них не знав! До мене ніхто із студенток – тогочасних або теперішніх – не звертався з приводу домагань. Як стало відомо з дописів у соцмережі, про такі випадки знало керівництво факультету, коли заступником декана був Б. Тихолоз. Якщо це так, то чому не було належної реакції ще понад 10 років тому?
Зрозуміло, що такі слова краще не подати у звіті, а акцентувати на чомусь іншому, щоб виставити недотепою.
Натомість виходить так, що логічні питання про презумпцію невинності до рішення суду, коли людину вже названо злочинцем, про письмові докази, а не тільки публікації в соцмережі, які можна сьогодні подати, а завтра – прибрати, подають як негідну поведінку працівників факультету, рудимент СРСР тощо.
Дехто дозволив собі назвати мене боягузом. Нехай. 24.02.2022 вранці я був у військкоматі, а не на кордоні чи за кордоном. І певний час на початку війни був мобілізований, поки не відновили навчання 11.03.2022.
Нікого ні в чому не звинувачую.
Тільки закликаю своїх випускників і теперішніх студентів бути критичними – не лишень до інших, а й до себе: перевіряйте факти до того, як готові наклеїти ярлики і висунути звинувачення усім іншим, не причетним до певних справ. Інакше професіоналізм – це фікція.
