Про це йдеться у повідомленні на сторінці “Поезія України” у Facebook:
Присвята Роману Гурику
Шостий з Гуриків
Снігу плавались кучугури,
Дим їдкий, холодні стіни.
Сходив на небо вже шостий Гурик,
Що боровся за Україну.
А на нього моря чекали,
А не щупальця водометів.
Навігація, штурвали,
Небо в зорях з хвостом комети.
Та шторми вирастили з штурмів,
Аж тремтіла благенька сцена.
Ніч писала свої ноктюрни,
Перевершуючи Шопена.
В хлопця все якось екстерном:
Танці, плавання, психологія.
Та плелися вінки із терну,
Приготовлені в чорнім логові.
” Я родина і Батьківщина.”
Три Карпатські шпилі на грудях.
Щоби добре жилось людині,
Ще й двигун у нас вічний буде!
“Завдамо тому Беркуту перцю”
“Увесь світ сьогодні з нами!”
Та завмерло лунке джерельце.
Під мальовими шпилями.
Стільки відчаю, стільки болю.
Шостий з Гуриків шкереберть…
Запис” Зараз або ніколи…”
“На Грушевського всі… На смерть!”
Оксана Бондар (інвалід дитинства Дцп)
