Вийшли з під’їзду двоє…
спортивної статури молодик,
камуфляжна форма
і така ж панама,
поряд жіночка дрібненька,
мабуть, його мама.
Йшли мовчки.
Вона його проводжала.
На дорозі машина
вже чекала.
Підійшли,
Зупинились,
Обнялися,
Пальцями в спину
один одному вп’ялися.
Кожен думав про своє,
якоїсь миті думки
переплелися.
Кожен фільмував очима
цю мить…
А їй пульсувало в голові –
тільки повернися…
Машина рушила,
помало відїжджала…
мама не плакала,
мов вкопана
стояла…
Тендітна жіночка,
наче вкопана стояла –
А його бородатого
вояка,
скупа чоловіча сльоза
лоскотала…
Леся КОРЖИНСЬКА
Фото з інтернету.
