( Під час масового обстрілу…)
Як ТИ у світі білому?
Як ТИ? – вторить луна…
Чи не охляла ВІРОЮ?..
Як ТИ? – стало мов викликом…
Окликом, а чи страхом…
Як ТИ? В хаосі сірому
Стала мов тим птахом…
Раненим і чутливому
На вчинки і на СЛОВА…
Як ТИ? ЖИВУ і ВІРУЮ
У святість і почуття!
Серце 
своє офірую
Во ім’я ЛЮБОВІ й ДОБРА!
Як ТИ? Повною мірою
Відміряно духовні світи
Міцністю, твердою ВІРОЮ:
Комусь потрібна і ТИ!..
Як ТИ?- луна у безмірі…
І прокладає мости
Поміж серцями і вірами –
Й міцнієш у вірі ТИ!
Що не самотній у ВСЕСВІТІ
І все оце мине…
Лине у безкінечності:
Любить хтось і мене…
Ми ж такі одинокості,
Мов привиди на землі…
Як ТИ? – втечу від самотності,
Сховаюся від СУЄТИ…
Як ТИ? Лунає в безмірі…
Як ТИ?.. Та ледь жива…
У цьому безмежному ВСЕСВІТІ
Втрачено всі СЛОВА!..
Ми коливаємось вогником –
Й ДУША тріпоче, мов 
птах…
Сірим і мертвим дзвоником
Смерть сповіщає про страх…
Як ТИ? Живу і молюся…
І бережу СЛОВА!
І мов дитя, обколюся:
В серцях холодна стіна…
Із пустоти й байдужості –
За ВСЕ висока ЦІНА!
Ціна ГЕРОЇЗМУ і МУЖНОСТІ
За те, що Я ще ЖИВА!
Як ТИ у світі білому?..
Світлана КОРОЛЬ. 07.02.2024. Facebook (фото з інтернету)
