Замість тисячі слів одне слово ЗАЛУЖНИЙ.
Враз енергії знов відчуваєш приплив.
Тільки б знов не отой, в сто разів осоружний,
Що в історію нашу приблудно приплівсь.
Небом плаче земля, віти звисли від болю,
Навіть сонце всміхатись не прагне з-за хмар.
Не спогань українцеві, Господи, долю,
Не впусти ненависних і зрадних отар!
Дай можливість, нехай зрада себе покаже,
Нехай нечисть спливе й щезне геть навіки,
А командувач військ вкотре світу докаже:
Вік нам не вистачало такої руки.
Руки геть від Залужного, нечисть проклята!
Ви й до сліду його навіть не доросли!
Він за батька для нас у війні і за брата,
Тільки з ним маєм шанс Україну спасти.
Олеся Жданюк, Facebook
