Українська нація – незнищенна – стверджує на сторінці Національний музей літератури Україниу Facedook поетка Лілія Мищенко:
То що, дідусю, будемо робити?
Нема домівки і речей нема.
– Та будем жити, рідна, будем жити.
Живі. Удвох. Все решта – то дарма.
– Куди ж до нас приїдуть наші діти,
Синок солдат повернеться з боїв?
– Як будем живі, знайдем, де зустріти,
Лиш тільки б Бог нам діток захистив.
– Ой як же страшно в старості лишитись,
Отак, без дому, без свого гнізда.
– Ми переможемо, кохана, й будем жити.
Дай, обніму тебе.
Й печалям не віддам.
