16.5 C
Lviv
28.09.2023
Львівщина

Історії з фронту: як викладач «Львівської політехніки» Михайло Галущак служить у лавах королівської бригади

16 лютого 2023 року

Воїн 24 Омбр Михайло Галущак

У цивільному житті Михайло Галущак – науковець, викладач історії у «Львівській політехніці». Від початку повномасштабного вторгнення росії – військовослужбовець 24 ОМБр імені короля Данила.

Про те, як викладач служить у лавах королівської бригади, йдеться у повідомленні прессслужби Львівської ОВА (ОДА).

Зараз, як з посмішкою зауважує Михайло, він є практикуючим істориком. Власне, як і всі, хто боронить країну і творять її майбутнє. На його глибоке переконання, на цій війні кожен має відповісти собі на кілька важливих питань: ким він є і за що бореться?

Михайло досліджує історію Галицької армії, період Української революції 1917-21 рр.

«Багато хто відлік російсько-української війни веде від 24 лютого 2022 року. Але це не так. Війна навіть не у 2014-му почалася, вона триває століттями. Зараз ми живемо у переломний момент історії, коли вирішується наша доля. На початку XX століття наші предки, на жаль, не змогли втримати незалежність. І наслідки були катастрофічними: вивезення в Сибір, розстріли, Голодомори… Якщо б ми не втримали державу у 2022-му, ми мали б те саме і також знову могли б бути розділеними. І якщо не ми, то наші діти жили б у складі інших держав, воювали б у арміях інших країн, за чужі інтереси, як було за часів Першої та Другої світових війн, коли українці були по обидва боки фронту. Це була велика трагедія і це також є одною з відповідей на питання, за що ми зараз боремося – щоб наші діти й онуки жили в одній державі і ніколи не воювали один проти одного. В історії є одна проста істина: якщо певне покоління не розв’язує проблем свого часу, то вони нікуди не зникають, а переходять «у спадок» дітям чи онукам», – переконаний Михайло.

Ще одним уроком цієї війни, на думку Михайла Галущака, ми маємо виховувати майбутніх захисників, розповідаючи їм про хлопців та дівчат, які зараз визначають долю нашої держави.

«Наш обов’язок – зберегти пам’ять про людей, які зараз творять історію. Бо пам’ять про героїв минулого породжує героїв сьогодення. Хто були ті хлопці та дівчата, які ідеї плекали, чого боялися, що любили, за що переживали, яким був їх побут, за що віддавали своє життя. Насправді, я гордий за український народ. На нас спочатку ніхто не робив ставку у цій боротьбі Давида проти Голіафа. Ми показали, що можемо ефективно воювати з противником, що значно переважає нас у чисельності. Цифри були проти нас, проте на нашому боці був дух», – розмірковує військовий.

Другий важливий висновок: Україна має стати настільки сильною, щоб у подальшому ворог боявся навіть думати про вторгнення на нашу землю. Для цього кожен має докласти зусиль вже сьогодні.

«Що більше українців візьме участь у захисті країни зараз, тим міцнішими ми станемо потім. Своєю працею маємо робити все, щоб ті, хто віддав життя за Україну, зробили це не марно. Кожен чиновник у своєму кабінеті має поставити портрети тих, хто загинув за державу – людей зі свого села, міста, своїх друзів, знайомих. Підписуючи документ, він має дивитися в очі тим хлопцям та дівчатам і запитувати себе – чи за такі наслідки, які матиме цей наказ чи розпорядження, вони загинули? Чи такою вони бачили майбутню Україну? Якщо кожен так буде ставитися до цього, країна буде сильною та вільною», – говорить Михайло.

Схожі повідомлення

Успішне сходження на Пікуй із Захисниками України, що проходять реабілітацію на Львівщині

admin3

АТ “Львівгаз” – НАК “Нафтогаз”. Відповіді на всі питання

admin2

За тиждень до Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги звернулось понад 11 тисяч громадян

admin3

ПФУ: фінансування пенсій травня відбувається за графіком

admin3

24 лютого… Рік. Спогади, емоції, реакції – новороздільців і не тільки….

admin2

12 серпня День молоді на Львівщині відзначать форумом «Пазли Перемоги»

admin3

Залишити коментар