Шрифт Брайля – це рельєфно-крапковий шрифт, яким користуються люди з вадами зору. Його вивчають у всіх спеціалізованих освітніх закладах.

Шрифт Брайля у світі зустрічається всюди: на клавіатурах банкоматів, та у кабінах ліфтів, на вивісках ресторанів та на візитних картках.
В Україні написи шрифтом Брайля найчастіше можна побачити на коробках ліків, які кожен купує в аптеці.
Згідно з резолюцією генеральної асамблеї ООН від 2019 року, 4 січня у світі відзначали день абетки Брайля, щоб звернути увагу суспільства на права незрячих людей.
Дату 4 січня обрали не просто так, адже в цей день 1809 року народився Луї Брайль – винахідник універсального рельєфно-крапкового шрифту.
У трирічному віці Луї поранив око, в результаті запалення у п’ять років хлопчик осліп, проте його батьки намагались зробити все, щоб дати дитині хорошу освіту.
У 10 років Луї почав навчатися в Національному університеті для незрячої молоді в Парижі.
В ті часи незрячі користувались рельєфно-лінійним шрифтом Валентина Гаюї, але він був дуже складним для сприйняття.
В 1821 році до університету навідався Шарль – колишній військовий. Спочатку Барб’є створив рельєфно-крапковий шрифт, що складався з 12 крапок для військових, щоб передавати секретну інформацію, але оскільки винахід не став популярним у французькій армії Шарль вирішив показати його незрячим.
Луї Брайль швидко опанував винахід Барб’є і на основі нього створив унікальну абетку Брайля, що складається з шести крапок.
Але всесвітньо відомою вона стала вже після смерті творця в 1854 році.
На планеті земля близько 10 мільйонів людей повністю незрячі і ще 130 мільйонів мають слабкий зір.
Завдяки унікальному винаходу Брайля незрячі змогли навчатися та спілкуватися один з одним, адже рельєфно-крапковий шрифт адаптований до всіх світових мов, а також за допомогою нього можна написати ноти, математичні і хімічні символи.
Тож коротко про те, як відбувається письмо та читання шрифтом Брайля:




Для письма незрячі використовують дошку, що складається з 2-х частин, одна з яких поділена на клітинки, та грифеля, що своїм виглядом схожий на шило, ручка якого нагадує сідельце.
Незряча людина закладає в дошку папір і грифелем проколює крапки, залежно від розташування в клітинці, вони позначають різні символи.
Особливістю їхнього написання є те, що воно здійснюється з права на ліво.
Перевернувши листок на другу сторону вона читає кінчиками пальців з ліва на право.
Людина, що володіє абеткою Брайля може читати приблизно 150 слів на хвилину.
З розвитком технічного прогресу створено багато електронних пристроїв з дисплеями Брайля – годинники та термометри, що можуть підключатися до смартфонів і комп’ютерів.
Всесвітній день абетки Брайля є важливим не лише для незрячих, які розповідають людям про свої права й проблеми, а й для суспільства загалом.
Більша поінформованість громадськості про життя людей з вадами зору спонукає змінювати цей світ на краще, робити його доступним і створювати рівні умови життя для всіх.
Таміла КОВАЛЬ, студентка ІІ курсу факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка