Минуло 9 днів, як раптово, на 91-му році життя, пішла у потойбічний світ дорога усім нам людина –
Ростислав Петрович КОВАЛЕВСЬКИЙ
з Миколаєва. Несподіване горе, яке ввірвалося у нашу родину, підкосило нас усіх. Важко сприйняти розумом те, що сталося. Адже він був нашою опорою, добрим, мудрим господарем, порадником. Мав світлий розум, золоті руки, все вмів і робив. Він жив, радів світу і людям, що його оточували. Знають його доброю, щирою людиною. Він намагався усім допомогти, мав чимало друзів, любив своїх рідних та близьких. Був щирим чоловіком, люблячим батьком, дідусем, прадідусем.
Дуже важко усвідомлювати, що його вже немає в живих, що не зайде в рідну оселю, не заговорить, не усміхнеться, не приголубить онуків і правнуків, не дасть мудру пораду дітям.
Господи, посели його світлу душу у Царство Небесне, бо він цього заслужив.
За моральну і матеріальну підтримку нас у цей нелегкий час ми висловлюємо щиру подяку добродіям Богдану Петровичу Савці і Григорію Михайловичу Седілу, усім родичам, сусідам і небайдужим людям.
Також велика подяка усім, хто протягом хвороби не забував про дідуся, відвідував, допомагав, цікавився: Дарії Григорівні Хар, сімї Сітки, Герусу Леву Васильовичу, Гречкосію Івану Юрійовичу, Наконечному Івану Івановичу, Петришину Василю Петровичу, Чейпешу Юрію Юрійовичу, Постоловському Анатолію Олександровичу та багатьом іншим друзям покійного, кого ми не згадала.
Сердечне спасибі вам. Нехай лихо обминає ваші оселі, а Всевишній охороняє вас завжди і в усьому. І хай скрізь поруч із вами будуть добрі та чуйні люди.
З пошаною – сім’я Ковалевських з Миколаєва.
