163
27/03/2020

НАШОГО ЦВІТУ ПО ВСЬОМУ СВІТУ

Карантин: соціальна дистанція і миття рук – пріоритет у всіх країнах!

І особливо зауважили ми всі, скільки українців по світах розкинула доля, коли грянула світова пандемія.
  Оскільки сучасні можливості комунікації необмежені, ми поспілкувалися з численними новороздільцями (колишніх же новороздільців, розуміємо, не буває) та знайомими, які з місць свого перебування розповіли, як у різних місцях України та світу проходить карантин, як різні країни борються з коронавірусом.
  Думаю, чимало оповідок зможуть згодом додати наші читачі.


Микола ОЛЕНСЬКИЙ
Поселення Ровато (100 км від Мілану, Італія)
  Микола працює водієм в Amazon (американська пошта, на зразок нашої Нової пошти, яка має свої відділення у європейських країнах), тож і місце локації його постійно змінюється. Під час карантину пошта, як відомо, роботи не припиняє, але під час нашої останньої розмови (24 березня) усі «фури» тимчасово поставили на триденний «відстой», неподалік Мілану. Настрій у водіїв оптимістичний, хоча навколишня порожнеча, зізнаються, лякає.
  «Привіт, все спокійно, людей на вулицях немає зовсім, тільки поліція і швидкі, і, як завжди, наші хлопці все розвозять. У магазинах все є, тільки впускають по одній людині.

  І обов’язково маски, а рукавичок, якщо в кого немає, то видають свої. А в загальному ситуація спокійна, суцільна тиша. На трасах переважно кілька вантажівок, легкових автомобілів практично немає (тоді як свого часу на цій трасі, при в’їзді в Мілан, треба було мінімум дві години відстояти в пробках). Таких безлюдних міст і вільних трас ще ніколи не бачив у Європі».



Людмила ДЬОМІНА
Провідний юрисконсульт, окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» Державної прикордонної служби України, простіше – працює в головному аеропорту нашої країни – аеропорту Бориспіль.
  «Ми працюємо – приймаємо рейси з нашими людьми. Найбільший термінал Д закрили ще минулого тижня. В частині створені графіки чергувань: з кожного підрозділу по 1-2 людини.
  Проводиться огляд пасажирів медичними представниками, з вчорашнього дня (з 22 березня – ред.) проводиться забір крові прямо в аеропорту. Між іншим, військовослужбовців, які здійснюють оформлення, після контакту з пасажирами на 2 тижні в ізоляцію ніхто не відпускає. Кожен пасажир заповнює анкету, щоб мати дані про кожного, на випадок позитивних результатів тесту.
  Вчора один пасажир, хоч температури не мав, але сам повідомив про погане самопочуття, взяли аналіз – і підтвердили коронавірус. Але, на жаль, таких відповідальних пасажирів можна порахувати на пальцях однієї руки».
  До речі, Державна прикордонна служба України повідомляє: «Упродовж 22 березня прикордонники оформили понад 22 тисячі осіб, з них на в’їзд – понад 15 тисяч. Більше 13 тисяч з них – це українці, які повернулися з-за кордону.
  Протягом доби прикордонники та працівники санітарно-карантинних підрозділів провели опитування щодо стану здоров’я та виміри температури у більш ніж 15 тисяч осіб. Загалом уже понад 82 тисячі українців повернулися додому. За даними Міністерства закордонних справ за межами України ще понад 20 тисяч людей виявили бажання повернутися в Україну».



Ірина
Місто Брешія, провінція Ломбардія, Італія
  «Привіт з Італії! Легше наразі не стає, на спад ще не йде, сидимо вдома (24 березня вже місяць вимушеної ізоляції). Дивлюся новини по фейсбуку, що українці відносяться не серйозно. Італійці також були впевнені, що все буде добре, а вийшло навпаки.
  Один раз в тиждень їздимо по продукти. Є спеціальний документ, по якому можна вийти в магазин. Дистанція один від одного – 3 метри. Маски – обов’язково. Один в магазин заходить, інший – виходить. Так само і в аптеку. Ніхто не виходить з дому – поліція контролює всіх.
  У мого чоловіка померли родичі, їм було понад 80 років, то похорони також заборонили. Ніколи не могла подумати, що таке може бути в Італії.
  Напиши: обов’язково!!! Карантин!!! Самоізоляція!!! Маски і перчатки обов’язково, коли виходите в магазин чи аптеку!!! Руки мити!!! Взутому в хату не заходити!!! Можливо, трохи дико звучить, але все це треба робити обов’язково!!! Береженого Бог береже…»



Галина МАРЧЕНКО
Львів
  «Вчора була в Ашані. Дуже мало людей. Майже всі в масках. На вулицях порожньо. Всі один одного підтримують. Мене вже підключили до трьох груп, які допомагають когось на роботу підвозити, комусь продукти купити. Лікарі виставляють свої приватні телефони для консультацій. Ми найкращі!!!)))
  Сестра, що в Америці, каже: в їх місті (біля Нью-Йорку) також все тихо. Всі працюють з дому. Люди гуляють лише в парках, на відстані один від одного.
  Нещодавно слухала цікаве відео: один науковець, який виробляє вакцини від грипу, розповідає, що ці вакцини дуже небезпечні для людей поважного віку. Вони якось мутують на гірше у старших людей. А щороку усім старшим людям і їх доглядальникам в Італії, приміром, роблять вакцину від грипу. Тепер Китай. Це комуністична країна. Там всі мають щеплення від грипу (і нікого й не питають). Далі Америка. Більшість моїх знайомих робили щеплення від грипу. У нас, в Україні, хто із старших робив щеплення від грипу? Одиниці. Висновок – в нас буде набагато менше смертей. Є така теорія. Можливо, й помилкова. Я вірю, що в нас буде менше хворих. Дуже хочу і сподіваюся.
  За економіку переживаю. Якщо в магазинах не буде виручки, як вони заплатять зарплату і оренду? Більшість закриються. Буде економічний колапс».



Руслана МАЧІХА
Рішон-Ле-Ціон, Ізраїль
  «Привіт! Дуже серйозно у нас, не працюємо, майже всі на карантині, тільки продуктові магазини і аптеки. На вулицю, бажано виходити із засобами захисту. Майже в кожному продуктовому магазині видають одноразові рукавиці, для користування є антисептики. Весь товар, який був на вагу, упакували. На вулицях людей дуже мало. Патрулює міштара (поліція), якщо з’ясують, що без потреби виходять, то можуть зупинити і оштрафувати. Та й кожен розуміє (тим більше, якщо ти на чужині), що краще перечекати і бути в безпеці, аніж наразитися і .... Тож сидимо по домівках, цікавимося інформацією, переживаємо за Україну. Відчуття, звичайно, не з кращих, хвилюємося, але молимось, віримо і надіємось, що все мине і Господь змилується над нами».



Вікторія
Франкфурт-на-Майні, Німеччина
  «Важко щось написати однозначно: тут дуже швидко все міняється – щодня, а то і кілька раз на день нові заходи, взагалі рішення в Німеччині приймають оперативно, зайвої бюрократичної тяганини у них ніколи немає. Щодо обмеження соціальних контактів – не можна збиратися більше як дві персони (не з однієї сім‘ї). Пріоритет – дотримуватися безпечної відстані («апштант-гальтен» - соціальна відстань – не менше 2 метрів), маски носять, хто хоче, суворих вимог немає, салони, масажі, культурно-розважальні центри – закриті, бібліотеки і ресторани працюють он-лайн. Банки працюють в посиленому режимі. Діють штрафи та контроль по недотримуванню інструкцій карантину. Громадський транспорт курсує без проблем, хоча тут переважна більшість користується власними автомобілями. А ще – заборона зібрань, по можливості – робота з дому...
  У магазинах є все, на початках хіба трохи розбирали, зараз внормувалося.
  Розроблено пакет допомоги від держави для малих підприємств, хто примусово закрився, дотації, відтерміновано комунальні послуги (тобто можна їх сплатити пізніше). Німеччина ж індустріальна країна, тож в пріоритеті і економіка, щоб вона могла максимально відновитися і мінімально постраждати через виниклі обставини. Найбільший в Німеччині і четвертий за пасажирообігом в Європі міжнародний аеропорт Франкфурт-на-Майні закритий – спочатку відсутність гулу літаків навіть дивувала. Є лише поодинокі рейси.
  Німецька медична система, вважаю, найкраща в Європі. Хоча і медичні страховки становлять значний відсоток від зарплат, для дерслужбовців середнього рівня, приміром, від 500 євро щомісяця. Але це себе оправдовує. У нас не стоїть питання в грошах: уряд кошти виділив, апаратура і необхідні медичні засоби є. Стоїть питання часу. Адже спостерігаємо експоненціальне зростання кількості хворих (є такий математичний закон, що означає збільшення вдвоє на кожному етапі). Тож ціль карантину, щоб крива підйому захворюваності не була надто різка, і медицина справиться. Наразі Німеччина надає допомогу сусіднім державам – привозить хворих на лікування із Франції та Італії».



Зіновій ФРИС
Редактор Чортківської районної газети «Голос народу», всеукраїнських газет «Заповіт» і «Пан+Пані», 23 роки ведучий на Радіо Свобода у Празі.
  «В мене з Новим Роздолом пов’язані гарні спогади: під час навчання в Бродівському педучилиші ми двічі (1973-74 рр.) їздили у складі студентського будзагону будувати вузькоколійку на сірчаному. Гарні були часи. Я тоді писав замітки до миколаївської районки!
  Про те, як ситуація з коронавірусом у Чехії та в Празі зокрема і як з ним борються, коротко розповім.
  Насамперед скажу, що Чехія – одна з десяти країн світу, де через коронавірус запровадили найжорсткіші заходи. Попри те, що ситуація була не така вже трагічна у порівнянні з Китаєм, Італією чи Іспанією. На сьогоднішній день у Чехії виявлено понад 1236 інфікованих осіб на вечір 23 березня, у неділю в лікарні в Празі помер перший пацієнт – 95-річний пенсіонер.
  У Чехії ще десять днів тому запровадили надзвичайний стан. Діти, студенти не ходять на заняття, зачинені всі магазини, крім продуктових. Ресторани, бари, кафе не працюють, крім тих, що торгують через віконечка. Працюють всі аптеки. Весь громадський транспорт (у Празі він один з найкращих у світі), включно з метро, працює у звичному режимі. Жодного ажіотажу, жодних черг біля автобусів чи трамваїв. Навпаки, транспорт майже порожній. Проте чехи не можуть виїхати навіть до сусідніх країн, як і закордонні туристи не мають права в’їжджати до Чехії. Навіть в межах країни пересування хоч і не обмежене, але поліція має право зупинити будь-кого і поцікавитися, куди і з якою метою ви їдете.
  Чехи – народ неймовірно законослухняний, вони педантично виконують всі вказівки, розпорядження влади. Тому всі носять маски, люди самі роблять зауваження тим, хто ігнорує цю вимогу, хоча таких практично не видно, хіба що іноземці, включно з українцями.
  Для пенсіонерів, яким виповнилося 65 років, в усіх продуктових супермаркетах виділили спеціальний час – від 7 до 9 ранку. Молодших покупців у цей час не обслуговують. Це мудре рішення влади, бо у такий спосіб оберігають людей від ймовірного інфікування, враховуючи, що старші люди схильні легше заразитися, а значить, заразити інших.
  Практично у всіх місцях, де обслуговують людей, встановлені захисні прозорі щити, щоб додатково попередити інфікування. Всюди спокійно, ніяких інцидентів, крику, істерики – чехи мужньо переносять обмеження.
  Ніхто достеменно не може сказати, як довго триватиме надзвичайний стан. Чехів морально готують до того, що це може суттєво затягнутися. Буквально учора представник влади висловив припущення, що чехи не зможуть покидати країну років два. Опозиція назвала таку інформацію шокуючою. Але влада має твердий намір робити все, щоб захистити народ від біди. І чехи це розуміють, тому покірно виконують всі настанови і вимоги. Влада не виключає, що у разі погіршення ситуації, все зупиниться – буде заборонено вихід на вулицю, все буде зачинено.
  Порівнюючи ситуацію з українською, можу сказати: в Чехії більше організованості, чіткості, ясності, все працює, як швейцарський годинник. Люди і влада розуміють один одного, допомагають один одному, в країні жодної паніки, критики практично не чути, хіба що з боку частини недолугої опозиції лунають якісь абсолютно недоречні заяви, які спростовує саме життя. Обурювалися спершу деякі керівники театрів, що, мовляв, вони втрачають гроші, бо всі театри закриті. Але й вони замовкли, розуміючи, що ситуація важка, а тому непопулярні кроки влади – життєва необхідність, а не примха».



Оксана
м. Газіантеп, Туреччина
  «Газіантеп – місто з понад мільйоном жителів. Але оскільки воно на півдні Туреччини і не біля моря, то туристів тут дуже мало. Тож і ажіотажу менше. Школи та й усі навчальні заклади на карантині з 12 березня. Діє заборона на масові заходи. Але щодня зауважуєш – людей все менше на вулицях, хоча не завжди дотримуються т.зв. соціальної дистанції. Парки, дитячі майданчики, майданчики з тренажерами порожні, обтягнуті попереджувальною стрічкою, хоча зазвичай там багато людей. Зауважила, що прибиральники із довгих шлангів дезінфікують території, вулиці антисептиком. Поліція патрулює вулиці, вони в масках, та щораз більше і людей в масках. Магазини продуктові і навіть кафе ще працюють, але от великі торгово-розважальні центри уже закриті. У деяких магазинах при вході антисептики, щоб мили руки. Та й повсюди плакати з нагадуваннями – мити руки! У банки впускають переважно по одній людині.
  Для багатьох турчанок та сирійок засобами захисту є їх національний одяг – з половину носять хіджаби, чадру, нікаби, тобто закриті волосся, нижня половина обличчя, а подекуди і руки в рукавицях (див. фото зверху).
  До речі, в Туреччині попит на традиційний одеколон. Турки здавна протирають ним руки до та після їжі, або коли приходять в гості. Нині цей засіб є відмінним антисептиком, адже одеколон має 70 відсотків спирту. За наказом президента одеколон відтепер безкоштовно роздаватимуть літнім людям. В крамницях і аптеках його уже розкупили.
  Повсюди розмови на одну хвилюючу тему: і мови не обов’язково знати, бо «коронавірус» звучить однаково на різних мовах, а інтонації тривоги відчуваються у голосі».



Галина ЧОПИК
Alzano Lombardo (Альдзано Ломбардо), провінція Бергамо, регіон Ломбардія, Італія
  «Тільки я приїхала до Італії (у 1999 році), мала перше враження, яке мало що змінилося і до нині: Італія – та ж Україна, але багатша, також часто багато шуму, іноді бардак… Біля Бергамо проживаю уже років з 13. Поряд, в Оріо-аль-Серіо, знаходиться міжнародний аеропорт Мілан-Бергамо імені Караваджо, звідки були і прямі рейси до Уханя (що, напевно, пояснює, звідки у нашому регіоні така складна епідеміологічна ситуація). Ситуація дійсно складна, до речі, не всім померлим навіть проводять тестування (нема сенсу, лабораторії не встигають опрацьовувати всі тести, насамперед найнеобхідніші – для людей у важкому стані, для медиків тощо), інакше статистика була би ще більш жахаючою. Хоча, для тих, хто закидає, мовляв, в Італії багато вмирають: от статистика сусіднього селища – за березень минулого року померлих 14 осіб, за березень цього (місяць ще не закінчився) – уже понад 70. Є маленькі гірські поселення, де щомісяця максимум 5 похорон, цьогоріч же – від 20 і більше. І це правда – не встигають спалювати в крематоріях, військовий транспорт вивозить померлих, вмирають на самоті, нікого з рідних не допускають. Але це не просто страшилки – це реалії, які просто зобов’язують жорстко дотримуватися усіх карантинних правил.
  Прийшли до хати – одразу руки з милом мити! Можна і обличчя. Ніс промити і горло пополоскати, можна звичайним сольовим розчином. Наразі нічого мудрішого не придумали, хоча це рішення таки мудре: адже вірус має ліпідну жирову оболонку, яку і розчиняє мило. Мило набагато надійніший засіб, аніж будь-який дезінфікатор. Останній слід використовувати, коли немає можливості помити рук.
  Одяг, коли прийшли з вулиці, можна прати, або хоча б поставити окремо, вдома одразу переодягнутися в інший.
  Ні в якому разі не торкайтеся обличчя: ніс, очі, рот!!!
  На людях обов’язково дотримуйтеся соціальної дистанції!
  Маска – обов’язково, що б там хто не радив. Вона бодай захищає від того, коли мимовільно торкаєтеся обличчя. Немає маски – пошийте. Та бодай шарфом замотайтеся. Якщо масок недостатньо, то їх можна дезінфікувати: переполоскати, висушити на сонці, попрасувати.
  І суворий карантин! Ну, звісно, за продуктами слід вийти, максимум 2-3 рази в тиждень.
  У магазинах дотримуватися відстані. Так, у нас також перші дні карантину була паніка, розбирали все, але за кілька днів усе появилося в продажі.
  І мінімум контактів. Так, у нас, як і в Італії, прийнятно: захворів – кличу маму, сестру, родину, допомогти, купити. Ні! Ніяких зустрічей! Лікуватися самому. При легких симптомах – класично: багато пити, чаї, смородина, лимон…
  Не забувайте – цей вірус набагато заразніший, аніж грип. І підступніший. Бо інкубаційний період триває до 2 тижнів. Бо заразною може бути людина без жодних симптомів захворювання.
  В Італії взагалі національна традиція – оці обнімашки, поцілунки, навіть серед малознайомих, серед чоловіків, велелюдні гучні сімейні свята… Тепер все це припинилося. Розмовляють через дорогу.
  А щодо медицини: так, якби захворіли ті тисячі людей протягом кількох місяців, то справилися би, але ж не одночасно! Ось звідси і брак апаратів, і нестача місць чи кисню, та навіть медиків, адже в звичайних умовах не задіяно така кількість лікарів. Залучають і студентів-старшокурсників.
  Бережіться і будьте здорові!».



Оксана
Москва
  «Привіт, у нас домашня ізоляція, в гості ніхто не приходить. У магазинах вже з товарами добре, а то було кілька днів тому полиці майже порожні. Мер Москви оголосив, щоб всі, кому більше 65 років, з 26 березня і поки до 14 квітня не виходили з дому, і всім пообіцяв одноразову виплату 4000 рублів, а в області – 3000 рублів. Дуже всюди багато говорять, що готові до пандемії, але масок в аптеках немає.
  Також обіцяють, що соціальні працівники разом з волонтерами будуть закуповувати для людей похилого віку продукти та ліки по пільгових цінах, також щось з продуктів обіцяють давати безкоштовно. Буде видно».



Тетяна ДРОГОБИЦЬКА
Карлсбад, штат Каліфорнія, США
  «Власне, оскільки тут люди на автах, то відчути на вулиці якусь паніку неможливо. У крамницях розбирали у перші дні перед карантином, класично, антисептики, папір, суху їжу.
  Крамниці не є порожні, але деякі товари просять купувати в одному екземплярі, як от молоко, яйця, кури. Овочі та фрукти є. Зачинені ресторани, але багато працює на винос, тобто не сидиш у приміщенні ресторану.
  На дорогах, однозначно, набагато менше авт, зникли пробки. На вулицях більше почали ходити :) У четвер оголосили наш штат зачиненим, у п’ятницю і суботу парки і пляжі були переповнені. Тоді усі парки, пляжі, прогулянкові доріжки закрили у неділю.
  Інформація від міста кожного дня поновлюється, нагадують, що і як робити. Люди, зазвичай, правил 2 метрів дотримуються. І це нескладно, бо місця вистачає. Крамниці відчинені, людей небагато. У масках практично немає людей.
  Школи зачинені на 4 тижні, поки що. Університети до кінця навчального року будуть вчитися онлайн.
  Люди хвилюються через втрату робіт (деякі уже є звільнені), через можливу кризу в економіці.
  Думаю, як всі і всюди, починаєш забагато читати неперевіреної інформації, попадаєш у паніку, - а коли заспокоївся, проаналізував, то вже і не таке страшне.
  Існує думка, що насправді є набагато більше інфікованих, тести масово не проводяться. Якщо не дуже зле почуваєшся, лікар рекомендує залишатися вдома, до лікарні не везуть одразу».



Анна МИХАЙЛИШИН
Прага, Чехія
  «У Чехії хворих 1665 (станом на 24 березня), 1 людина померла, 6 вже вилікувалися. Заходи карантину набагато жорстокіші, аніж в Україні. На вулицю тільки в масці, якщо без – штраф. Ходити можна тільки в магазин і на роботу, поліція зупиняє, питається, куди йдеш. Все закрито, за винятком маленьких магазинів і головної пошти. Знаю, що жорстокіші заходи в Празі, на периферії більш спокійно, тому що там не вистачає лікарів і багато везуть до нас, в центральну лікарню.
  Медики не захищені, особливо ті, що на прийомі, захисні костюми і респіратори є в наявності, але одягаються тільки тоді, коли точно відомо, що людина, яка прийшла, хвора на коронавірус. Міністерство багато коштів вклало в превентивні заходи, тобто зробити все, щоб захворіла мінімальна кількість людей. В супермаркетах стоять рукавички, щоб люди не торкалися нічого руками, місцевий транспорт на кожній кінцевій станції обробляють спеціальними розчинами. А лікарня, якщо чесно, значно програє сусідній Німеччині. Щодо лікування, всі хворі, переважна більшість, вдома, в самоізоляції, в лікарню забирають тільки тих, хто потребує реанімаційної допомоги, або людей старшого віку».



Катерина
Іркутськ, Росія
  «Карантин ввели 26 березня. Обмежень поки ніяких. Тільки рекомендації частіше мити руки і носити маски. Зареєстрованих хворих на коронавірус офіційно немає. Але масово вмирають люди, від пневмонії, в тому числі і молоді. І ніхто їх не тестує. Дуже багато хворих на грип, ГРВІ. Ходять тривожні чутки, що прослуховуються телефонні розмови».



Оксана ГАРСІЯ
Бакстон, штат Північна Кароліна, США
  «Наше місто знаходиться на острові Хетерас. Туристів щораз менше, нових не впускають. Школи і навчальні заклади на карантині, але навчаються он-лайн. Школярам видали ноутбуки, тож роблю уроки зі синами по скайпу. Магазини працюють лише продуктові. На початках полиці в них були практично порожні, але постачання відновлюється».

Спілкувалася Віра ВЛАСЮК