• 1496
    26/06/2020

Дмитро САПИГА, голова Берездівецької сільської ради: «Лише спільна праця дає дієвий результат»


Новороздільська ОТГ – уже узаконена спільнота, якій залишилося подолати останній крок установчих формальностей. Тож відтепер будь-які події з навколишніх населених пунктів подаватимемо не під прохолодною рубрикою «сусіди», а як фрагменти життя спільноти, єдиної сім’ї, родини. Тож гайда знайомитися з родиною!

Перша зустріч відбулася з найближчими, територіально, - Берездівецька сільська рада, яка настільки міцно злилася з нашим містом, що важко виокремити як географічні межі, так і соціальну приналежність мешканців.

Голова Берездівецької сільської ради – Д. П. САПИГА. Корінний мешканець Берездовець, який родився в цьому селі і тут мешкає донині, як і його родина. Згадуючи коротку біографію та попердні місця роботи, не оминає і Новий Розділ, де розпочинав трудову діяльність (в принципі, як і майже всі мешканці вказаної сільської ради) – спочатку на НДГХП «Сірка», майстром, згодом – начальник зміни. Працював і на ДМЗ «Карпати». Пробував себе і в приватному підприємництві – кооператив, заступник директора з комерційних питань одного ПП. У 2014-15 роках добровільно пішов в армію – як кадровий офіцер, на полігоні в Яворові готував людей на схід. Можливо, цей потужний патріотичний поступ і штовхнув його висунутися на посаду сільського голови, бажання і намагання зробити краще для рідного села привели до цієї посади, на якій і працює уже п’ятий рік.

Працює завзято і практично без вихідних. Адже протягом тижня, допоки ми намагалися зустрітися з сільським головою, який, до речі, зараз у офіційній відпустці, щодня був то на нараді в Миколаєві, то у господарських справах на інших об’єктах. Та й коли розмовляли уже в робочому кабінеті сільради, час від часу у починені двері заглядали люди (хоча і обідня перерва, та ще й відпустка) – кожен мав якесь питання до «голови», яке тут же на ходу і обговорювали.

Фото з відкритих джерел

У ході розмови з Дмитром Пилиповичем долучилася і секретар ради Любов Петрівна Гулій («Без неї жодні справи не вирішуються», - гордо представив співробітницю голова). Та й загалом, головною тезою нашої розмови і методу роботи Д.Сапиги, як ми зрозуміли, є його не раз повторювані слова про те, що «працюємо ми всі – тобто вся громада, згуртований колектив сільської ради, і дружній депутатський корпус, і активісти села, словом, одна людина не зробить всього».





- Дмитре Пилиповичу, як Ви і ваша громада сприйняла формат Новороздільської ОТГ, визначеним у Перспективному плані Львівської області, який Кабінет міністрів затвердив 27 квітня ц.р.?

- От в такому форматі, разом із смт. Розділ та с. Березина, наша ОТГ зможе працювати ефективніше. Зрештою, про це ми вели мову давно, мали зустрічі з І. Кравець, на яких також говорили про необхідність приєднання цих двох населених пунктів до ОТГ, адже так правильно і географічно, і історично, і економічно.


- Отож, давайте знайомитися. Охарактеризуйте вашу «господарку».

- Напевно, назву деякі вихідні дані. До Берездівецької сільської ради належить два села – Берездівці і Гранки-Кути. У Берездівцях проживає 1800 чоловік, 651 господарство. У Гранки-Кутах – 903 людини, 348 господарств.

У Берездівцях функціонує дитячий садочок, медична амбулаторія, Народний дім і бібліотека, на Гранках – 9-річна школа, Народний дім і бібліотека.

Також на території нашої сільради мирно співіснують 5 діючих релігійних громад – православна церква, греко-католицька, римо-католицька, Свідки Єгови і баптисти-євангелісти.

Фото з відкритих джерел


- З вихідних даних більшість цікавитиме і сільський бюджет, цифри, його наповнення. Словом, як даєте раду своїй «господарці»?

- Річний бюджет Берездівецької сільської ради складає 1 млн 600 тис гривень. Небагато, звісно. Його наповнення – переважно земельний податок, єдиний податок зареєстрованих підприємців. Бізнесу і фермерства практично немає. У нас працює лише МПП «Добробут» (інкубатор) підприємця І. Вовканича…


- …хто ж обробляє земельні паї сельчан?

- У більшості мешканці віддали свої паї в оренду ПП «Південний Буг». Ця аграрна компанія вирощує і сою, і пшеницю, цьогоріч, приміром, поля навколо села засаджені цукровим буряком, який піде на переробку на Радехівський цукрозавод. Самій людині обробити свої земельні наділи і ще щоб отримати з них прибуток, без серйозних вкладень, без спеціальної техніки, дуже складно. Орендар же обробляє землі. І я вважаю – добре, земля не повинна пустувати і заростати бур’янами.


Фото з відкритих джерел

- Повернімось до бюджету. То як вдається давати раду усьому?

- Так, наш бюджет практично покриває лише десяту частину від фактичних затрат. Але ми бодай заробляємо на поточні витрати, на відміну від бюджетів сусідніх Горішнянської та Станківецької сільських рад, які взагалі є дотаційними. Рятує те, що перелічені об’єкти стоять на балансі Миколаївської райдержадміністрації. От, приміром, на рік на утримання дитячого садочку (це з врахуванням заробітної плати, енергоносіїв та всіх інших поточних видатків) потрібно 2 млн 957 тис грн., на утримання школи на Гранках – 3 млн 150 тис грн, Медична амбулаторія в рік «обходиться» в 680 тис грн приблизно, а два Народні доми і дві бібліотеки – 430 тис грн. Своїми силами ми б їх, звісно, «не потягнули».

Значною допомогою є і підтримка спонсорів, допомога небайдужих односельців, активістів, проєкти-переможці.


- Що із зробленого останнім часом вважаєте найголовнішим?

- Ми закінчили виготовлення генеральних планів обох сіл: Гранки-Кути ще 2 роки тому, Берездівці – якраз цьогоріч затвердили з усіма змінами, з детальними планами кварталів забудови, з перспективним розвитком. Ми стовідсотково забезпечили всіх – учасників АТО, чорнобильців, афганців – гарантованими державою земельними наділами, всі квартали забудови розподілені, люди виготовили і ПКД.

Практично 100 % зроблено вуличне освітлення двох сіл – Берездівець і Гранки-Кутів: залишилося одну вулицю в урочищі біля Барвінка доробити. Це робота не одного року, звісно, використовували кошти сільського бюджету і районного.

Також на Гранках на цвинтар оформили документацію, обгородили його, залучивши і кошти з Кабміну за сприяння нардепа Т. Батенка. І у Берездівцях проводимо роботи по встановленню огорожі цвинтаря. До осені також завершимо роботи по встановленню огорожі (саму огорожу придбали за кошти, виділені Кабміном) дитячого майданчику в центрі Берездівець.


- Які основні проблеми ваших сіл?

- Підтоплення. Через весняно-осінні паводки практично щороку «плавали» вулиці Боринецька, Зелена, Шевченка, Закарпатська. Ми ж географічно знаходимося в низині, тож річка Барвінка, яка бере початок з однойменного озера, додає проблем.


- Цьогоріч підтоплення особливо болюче вдарило по західній Україні. Невже і у вас є постраждалі?

- Ні, цього року якраз нас не підтопило, хоча і дощовий видався рік.


Фото з відкритих джерел

- Як вдалося вирішити цю проблему?

- Ми її поставили як першочергову, тож всі долучилися до її вирішення – і депутати, і земельна комісія, і бухгалтерія детально прораховувала затрати. Долучилася районна адміністрація, звідки виділили кошти і паливно-мастильні матеріали. Велика вдячність ТзОВ «Енергія Новий Розділ» і ВАТ ДМЗ «Карпати», особливо директору Р. Гапатину, які з розумінням віднеслися до ситуації і також виділили безкоштовно екскаватор та необхідну техніку.

Ми провели розчистку прибережної території і русла річки від заторів після підтоплення. Працювали понад півроку – від серпня 2019 до січня 2020 (добре, що погода сприяла). В районі вулиці Закарпатської років з 50, згадували старожили, ніхто не чистив річку. І результат наяву – підтоплень не було.


- Переважно усі, кого запитують про проблеми, найперше називають дороги…

- Дороги у нас також проблемні. Центральна зроблена, але це дорога загальноукраїнського користування, яку обслуговує Служба доріг.

Наші дороги, комунальної власності, це грунтово-щебневе покриття, тобто щороку потрібно завозити щебінь або шутер, грейдерувати, робити водовідведення.

Ми і цього року підсипали щебенем та фрезерованим старим асфальтом, пройшли грейдером.

Також прокопали рови (тобто дренаж води зроблено) по вулицях Зелена, Шевченка, Франка (верхня і нижня), частина Болонної – це підготовка до ремонту доріг. Наразі роботи призупинено через карантин.

Зробили дорогу по вулицях Озерна і Вишнева у Гранки-Кутах: також прокопали рови, прогейдерували аж до асфальтової дороги, яка веде до озера Барвінок – там уже неможливо було проїхати. Із коштів сільського бюджету виділили 48 тис грн.

Так, нам потрібно прокласти доріжку від пошти до кінця села. Цікавилися тротуарною плиткою: 1 м дороги коштує 1 тисячу гривень – це непідйомна сума для нашого бюджету.

Друга найважливіша проблема нашої громади – каналізування сіл. У Берездівцях повністю проведено водопостачання господарствам. А от з каналізуванням проблема.

Ми виготовили проектну-кошторисну документацію по каналізуванню Берездовець. Хоча вартість потрібних робіт – 22,5 млн грн.

Розуміємо, таку суму не потягнути, тож включаємося в програми: з цим допомагає департамент житлово-комунального господарства Львівської ОДА. Наразі зацікавилася словацька фірма у розрізі екологічного проєкту: адже Берездівці межують з Дністром. куди і йдуть усі зливи, а це трансприкордонна річка.

Взагалі, дороги і каналізування села – це моє бачення розвитку нашої громади, яке, вважаю, має бути пріоритетним і надалі.


- Вивіз сміття, пригадується, також невирішене питання багатьох сіл…

- Наразі ми маємо угоду з Новороздільським КП «Розділжитлосервіс», які раз в два тижні вивозять сміття. Зараз це самоорганізація населення, які скидаються коштами, а депутати їх перекидають на рахунок КП РЖС.

Але при створенні ОТГ, думаємо, будуть укладені угоди з кожним персонально мешканцем – і це буде вигідніше людям, особливо при оформленні субсидій та отриманні пільг.


- На початках, Дмитре Пилиповичу, ви згадували про проєкти-переможці…

- Так, наші проєкти стали переможцями за програмами департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА, що допомогло нам залучити додаткові кошти. Перший, по виготовленню ПКД на електрифікацію кварталу забудови біля греко-католицького храму у Новому Роздолі (документація вже пройшла експертизу). Другий - виготовлена ПКД на електрифікацію кварталу забудови в урочищі «Яна» (з лівого боку від дороги на Тужанівці, де стоїть пам’ятник Яну). Буквально вчора були проектанти з районних електромереж. Третій – проєкт на проведення електрифікації кварталу забудови в урочищі «Між дорогами» (це позаду т.зв. гаражів Струцького). Нам виділено пів мільйона на придбання обладнання – уже закупили трансформаторну підстанцію, трансформатор і броньований кабель для електропостачання кварталу забудови. Це довготермінові проєкти, які мають бути виконані до 2021 року включно.





- Які перспективи новоутвореного ОТГ назвете? Або простіше – що покращиться для мешканців?

- Для людей?.. Думаю, зручніше буде, бо і пенсійний фонд, і управління соцзахисту ближче (раніше потрібно було їздити до Миколаєва). Хоча такі структури як ЦНАП (виготовлення паспортів українських та закордонних), Центр зайнятості, нотаріальна контора, та й міська лікарня обслуговують наших мешканців давно.

Хоча, думаю, голові ОТГ буде нелегко, бо, думаю, клуби, бібліотеки, школа, амбулаторія будуть скорочені.


Фото з відкритих джерел

- Думаєте, скоротять?

- Бо складно буде знайти в бюджеті ОТГ такі кошти, приміром, понад 3 млн грн на Гранки-Кутівську школу. Закрити – це завжди проблемно. Та й приміщення шкода. Пригадую, коли у Берездівцях закрили початкову школу, то буквально за два роки з неї залишилися…купи сміття.

Припустімо, залишать лише початкову школу, але тоді батьки чи схочуть дітей туди водити? А школа наша, де навчається 86 учнів, з дуже високим рівнем знань, усі вчителі без винятку – дуже хороші, відповідальні, професійні. Скільки різних перемог у олімпіадах та конкурсах у наших учнів! Та й, коли в класі не 30 учнів, а 7-9, то наскільки більше уваги кожному!

Наш дитячий садочок – наповнений повністю, хороший рівень обслуговування, сучасний, персонал креативний, молодий.

Майже 10 млн грн потрібно на утримання інфраструктури наших двох сіл. А сусідні села? Звідки взяти такі кошти? Так, держава дасть дотацію на розвиток громади, але сума буде менша однозначно. Хто зможе утримувати працівників Народних домів і бібліотек?


- Невеселу картину змалювали. Кого Ви бачите головою Новороздільської ОТГ? І чи самі будете балотуватися на сільського старосту?

- По-перше, потрібно знати, хто буде балотуватися на голову. Наразі ще ніхто ніякої інформації не дає, хіба на рівні припущень.

Головне, вважаю, щоб не пасивна людина, яка чекатиме, що хтось щось має зробити. А ще це має бути людина, котра знає життя села, знає, чим живе село, що треба селу, яка би відстоювала інтереси громади. Людина, яка має знати господарку, земельні питання, бюджет, комуналку, голова має орієнтуватися у всьому.

Щодо своєї кандидатури, то я ще не задумувався. Знаю одне – є багато напрацювань по нашій громаді, які обов’язково передамо новоутвореному ОТГ.

І, вкотре наголошую, не я один працюю – це наші спільні напрацювання: громада, дружній кваліфікований депутатський корпус (14 депутатів), які знають проблеми кожної вулиці, велика заслуга і землевпорядника (Роман Гузар працює понад 10 років), адже у селі земельні питання дуже важливі, понад 20 років трудиться і секретар ради Л.П. Гулій, яка знає усі питання громади, та й увесь колектив сільської ради, мешканці сіл, активісти.


- Залишається сподіватися, що активність громади ще збільшиться у форматі ОТГ. Дякуємо за розмову.

Розмову вела Віра ВЛАСЮК