17/01/2020

І знову про завод «Карпати». Із старими та новими деталями дивної уваги до діяльності підприємства державної фіскальної служби та дивних рішень інших органів та інституцій...

Тези із виступу на 54-ій позачерговій сесії міської ради директора ТОВ «ДМЗ «Карпати» Ростислава ГАПАТИНА


Насамперед наголошу: я ініціював зустріч з депутатським корпусом, аби поінформувати вас докладніше про тривожні події, що, немов ланцюжок, в’ються навколо ТОВ «ДМЗ «Карпати», які були висвітлені у «Віснику Розділля» у номері від 27 грудня 2019 року. Отже, останнім часом завод «Карпати» переживає дуже суттєвий і всебічний тиск на свою діяльність. Хочу зосередити вашу увагу на п’ятьох аспектах.

ТОВ «ДМЗ «Карпати»

Аспект перший. Впродовж минулого року завод отримав загалом 37 звернень, запитів та вимог від державної фіскальної служби. Стосовно різних питань, стосовно різних напрямків діяльності підприємства. На кожне із таких звернень – запитів-вимог ми змушені були готувати певні відповіді, готувати пакети документів, доводити, що ми не злочинці. Одне слово, відстоювати свою правоту, затрачаючи на це чимало часу. Звичайно, розумію, що контроль за діяльністю, особливо фінансовою діяльністю юридичних осіб, повинен здійснюватися, але, як на мене, у ситуації з нашим підприємством він виглядає дещо своєрідним. Своєрідним у тому плані, що податкова інспекція змушує нас, наприклад, відслідковувати постачальника комплектуючих для вагонобудування, як кажуть, до четвертого коліна. Що це означає на практиці? От наш завод використовує на вагонах циліндри гальмівної системи, які продукуються в Україні. Утім, ми не завжди маємо можливість купувати їх безпосередньо у виробника. Тому іноді використовуємо окремі елементи, які не виробляються в Україні, а постачаються в державу з-за меж України. Тож відповідно, ланок, через які продукція надходить на завод «Карпати» як виробника, набігає від трьох до п’яти – як коли. Однак податкова інспекція ситуацію із вказаними особливостями постачання трактує таким чином, що такі операції наше підприємство повинно відслідковувати аж до самого останнього постачальника (чи то пак, першого – це вже з якого боку рахувати). З’ясовувати, чи він легальний, чи він законослухняний, чи він платник податків чи ні і тому подібне.
  Наступний, кричущий момент, який дуже мене обурює: транспортні засоби, якими постачається продукція, повинні бути зафіксовані у системі «Гарпун». Тобто автомобіль, який курсує територією України на завод «Карпати» (або із заводу), з державним номером, з товарно-транспортними накладними повинен зафіксуватися на певних ділянках, на певних постах спостереження. Якщо ж цей автомобіль їхатиме якимось іншим шляхом, то він вже вважається таким, що здійснював рейс із порушеннями. Одне слово, таких суперечностей дуже багато і дивних речей більше, ніж достатньо.



  Власне, я попросив вашого дозволу бути присутнім на даному пленарному засіданні не тільки, щоб поінформувати депутатів про ситуацію, а й щоб спільно віднайти алгоритм її вирішення. Можливо, депутати вважатимуть за доцільне звернутися із відповідним запитом чи зверненням до вищих державних виконавчих органів, можливо, до народного депутата Тараса Батенка, аби вони посприяли у вирішенні даного питання. Можливо, зібрати круглий стіл із усіма учасниками, причетними до вказаної колізії, і розпочати діалог між тими, хто контролює, і тими, хто генерує.
  Зізнаюся, я б так гостро не закцентовував вашу увагу на цих питаннях, якби не остання моя розмова із засновниками заводу. Забігаючи дещо наперед, відзначу, що проблем на заводі чимало (на них докладніше зупинюся у висвітленні наступних аспектів), але під час вказаної розмови засновники досить твердо заявили: якщо ситуація по відношенню до заводу не буде врегульовано звичайним, дипломатичним чи дискусійним шляхом, то вони залишають за собою право обмежити обсяг продукції чи підписання контрактів, починаючи з ІІ кварталу 2020 року. Відповідним чином, це дуже суттєво вплине на розміри податків, які будуть сплачуватись підприємством у місцевий бюджет.

Другий аспект, який хочу довести до вашого відома. За останні півроку проти заводу «Карпати» порушено 2 кримінальні справи. Перша стосується нещасного випадку, який мав місце на території нашого заводу. Майже 4 місяці тому працівник підприємства, прийнявши значну кількість алкогольного напою, в стані сильного сп’яніння впав на бетонну підлогу і розбив надбрів’я.
  Момент падіння зафіксовано на відеокамеру, зроблено експертизу на предмет вмісту алкоголю у крові працівника, підготовлено відповідний висновок заводської комісії. Відтак його було доставлено у міську лікарню, медики, котрі надавали допомогу, констатували черепно-мозкову травму. Відповідно поліція зреагувала, відкривши кримінальні справу, яка не закрита до сьогоднішнього дня. Для довідки додам, що в організмі людини таку дозу медики можуть зафіксувати у тому випадку, коли вона, як кажуть, одним махом випиває 0,5 літра чистого спирту без закуски.
  Ще один приклад у цьому ж річищі. Місяць тому в районі моста с. Берездівці мав місце схід вагонів при виконанні тепловозом маневрових операцій. За злою іронією долі, відбувся обрив болтів кріплення карданного валу до привідних мостів. Потяг втратив керованість і відповідно зійшов з рейок. Претензій від сільської ради нема, потерпілих нема, майнових збитків не завдано нікому, однак знову ж таки відділення поліції порушило кримінальну справу. Більше того, згідно з рішенням суду накладено арешт на майно, яке брало участь в процесі сходження вагонів. І знову ж таки виникає логічне запитання: кому така прискіпливість потрібна? В зв’язку з чим? Парадокс, на мою думку, очевидний. Можливо, я не все знаю щодо чинників у цьому питанні. Вважаю, що коли відсутній склад злочину, отримувати повідомлення про порушення кримінальної справи не зовсім логічно. Утім, можливо, існують якість приховані наміри певних осіб чи структур у вказаних вище історіях. Отож прошу втручання депутатського корпусу, аби, по можливості, з’ясувати причини вказаної ситуації. Можливо, у вашій компетенції ініціювати звіт на пленарному засіданні керівників міських силових структур про криміногенну ситуацію за річний період, от там можна було б і почути відповіді і щодо ситуації на нашому підприємстві. Бо вона по-різному може трактуватися. Наприклад, протягом останніх 2-х місяців із заводу звільнено понад 35 працівників за вживання алкогольних напоїв. Можете не повірити, але стан сп’яніння вказаних осіб при видиху на алкотест становив від 2,6 до 3,3 проміле. Може, краще застосувати каральні заходи до директора підприємства, а не порушувати кримінальні справи щодо заводу, накладати арешт на майно тощо? А якщо без жартів, то проблема зловживання алкоголем вимагає рішучих дій, до яких, власне, і вдається підприємство. Бо ж на підприємстві задіяно 4,5 тисячі одиниць машин, механізмів, оснастки, які безпосередньо можуть спричинити травматизм.

Третій аспект. Завод «Карпати» спорудив та запустив в експлуатацію сонячну електростанцію. Отримано необхідні дозволи та погодження. А виявляється, що, починаючи з листопада 2019 року, на теренах Нового Роздолу відсутній оператор системи розподілу електричної енергії. Тим часом, електрична енергія, яку генерує сонячна електростанція, вже потріскує, що є ознакою генерування самих кіловат електроенергії. Так от, оскільки відсутня проміжна ланка, тобто юридична особа, відповідальна за розподіл електроенергії, наше підприємство не має можливості реалізовувати згенеровану електроенергію на енергоринку. Мої неодноразові звернення до ТзОВ «Нафтогаз Тепло» та консультації з виконувачкою обов’язків міського голови, секретарем ради Іриною Кравець поки що безрезультатні, тому що оператор і надалі у місті відсутній. Відповідно, запустити в дію сонячну електростанцію, у спорудження якої завод «Карпати» вже вклав декілька десятків мільйонів гривень, немає можливості.
  Отож зі сторони власників заводу «Карпати» виникають логічні запитання: чи є сенс вкладати у новороздільське підприємство такі потужні інвестиції, якщо є такий серйозний спротив, якщо виникають штучні чи ще якісь невідомі бар’єри, що впливають на діяльність, то чи краще буде розвернути ефективне виробництво з Нового Роздолу і перемістити його деінде. Наприклад, на інші підприємства та території України, де є сприятливіші умови, або, що не виключається, в ту ж саму Європу.

Четвертий аспект. Завод «Карпати» пройшов три етапи судових тяжб по питанню придбання цілісного майнового комплексу РДГХП «Сірка». Суд першої інстанції завод програв, суд другої інстанції виграв, а два тижні тому відбувся суд третьої інстанції – касаційний суд - котрий виніс рішення на користь сьогоднішнього інвестора. Відповідно, завод «Карпати» претендувати на цілісний майновий комплекс РДГХП «Сірка» не має права. Розкрию детальніше, чому нашому заводу так важливо було стати переможцем у конкурсі на територію вказаного сірчаного підприємства, яке зараз перебуває в руїнах та радше нагадує павільйон для зйомок фільмів-трилерів. Розпочну з того, що наше підприємство побудувало близько 3-х тисяч вагонів. Згідно з відповідним регламентом виконання період експлуатації до першого обов’язкового ремонту вагонів складає 3 роки. І наближається час, коли вказані наші вагони повинні пройти і ремонт, і відповідні техогляди.
  Заводським фахівцям-вагонобудівникам відповідно цікаво перевірити, наскільки зношуються певні деталі, на що слід звернути увагу, що конструктивно поправити. Власне, з цієї причини завод «Карпати» зацікавлений, щоб виконувати перший обов’язковий ремонт на своїх площах. Однак при обсягах виробництва 110-120 вагонів у місяць на теперішній території заводу практично не залишилося місця, де можна виконувати вказаний вище ремонт вагонів. Тому для заводу «Карпати» залізнична вітка, що на території РДГХП «Сірка», та депо, в якому років з 15-20 тому здійснювався капітальний ремонт думпкарів, є абсолютно придатними для розгортання ремонтного виробництва. Відзначу ще один нюанс. РДГХП «Сірка» володіє станцією «Дністрянська», на території якої може одночасно бути закумульовано в порядку 600-800 вагонів. Можливо, нашому підприємству такої кількості й забагато, а от закумулювати на відстій 300-400 вагонів для подальшого ремонту цілком реально. І тим не менше, наші спроби зав’язати контакти з теперішнім інвестором стосовно домовленості про довготермінову оренду вказаних вище об’єктів «Сірки» не знаходять розуміння. Звичайно, можливо, у нього є якісь свої плани... Хочу нагадати: минув рік, відколи, за підсумками конкурсу Регіонального відділення Фонду держмайна, на території РДГХП «Сірка» з’явився цей інвестор, в якого, мабуть, були свої інвестиційні зобов’язання, який, мабуть, декларував зобов’язання про відкриття певної кількості робочих місць, профілю діяльності тощо.



  Про це, мабуть, було б цікаво дізнатися і новороздільцям. Звичайно, на мою думку, що до інформування громади про наміри нового інвестора його може спонукати тільки депутатський корпус, ініціювавши відповідну зустріч з ним у сесійній залі, на якій він би прозвітував за рік діяльності. Впевнений, це було б дуже цікаво і така пропозиція, схоже, на часі. Бо поки що про діяльність інвестора відомо хіба що із скупих чуток: мовляв, за минулий рік продано низку механізмів машин і обладнання, навіть такого, яке міг би придбати наш завод для потреб вагонобудування. Зрештою, на цьому зупинюся, бо сподіваюся, що депутати таки зорганізують таку зустріч із вказаним інвестором, на якій краще нехай він сам скаже, що й до чого. На завершення додам, що завод «Карпати» щомісяця виплачує РДГХП «Сірка» 550-600 тисяч гривень тільки за те, що переганяє через її територію свої вироблені 110-120 вагонів та отримує на свою територію з 10-20 вагонів, завантажених продукцією.

І п’ятий, завершальний аспект. Протягом минулого року завод «Карпати» був віднесений до категорії підприємств з посиленим контролем за зовнішньо-економічною діяльністю. Це означає, що всі зовнішньо-економічні контракти напряму не можуть здійснюватися без оформлення відповідних ліцензій. Такий прецедент виник тільки тому, що на межі 2014-2015 року завод змушений був в силу відомих політичних обставин відмовитися від контракту з російським замовником, оформленого через офшорну компанію. Внаслідок чого через недоотримання оплати від контрагента завод «Карпати» втратив прямих збитків в сумі 149 тисяч доларів. Звідси й виникла вказана вище ситуація із зовнішньо-економічною діяльністю.
  Шановні депутати, на цьому інформування про особливу ситуацію, що певний час супроводжує діяльність заводу «Карпати», завершую. Наскільки мені відомо, після засідання виконавчого комітету, яке відбулось 5 січня, і на якому я надав вказану вище інформацію, секретар ради І. Кравець звернулась до Львівської облдержадміністрації з проханням в межах компетенції втрутитись у ситуацію, яка склалася навколо діяльності ТОВ «ДМЗ «Карпати», запропонувавши зібрати всі вказані інстанції за круглий стіл переговорів. Сподіваюся, що і депутатський корпус підкладе плече нашому підприємству. Можливо, звернення у ЛОДА недостатньо, можливо, слід звернутися вище. Утім, це вже вирішувати вам.
Ростислав ГАПАТИН, директор ТОВ «ДМЗ «Карпати»


* * *

  Після обговорення виступу директора ТОВ «ДМЗ «Карпати» депутати одноголосно проголосували за пропозицію: «Підтримати Звернення щодо дотримання законодавства в ситуації, що склалася навколо ТОВ «ДМЗ «Карпати» і скерувати його в Кабінет Міністрів України, Державну податкову службу України, Міністерство внутрішніх справ, профільні комітети Верховної Ради України, народному депутату України Тарасу Батенку».

ДО РЕЧІ


Тарас Батенко бере ситуацію, що склалася із заводом «Карпати», на особистий контроль

  Минулого вівторка, 7 січня, репортер «Вісника Розділля» поцікавився у помічника-консультанта народного депутата Т. Батенка Тараса Подвірного, чи Тарас Іванович ознайомлений із вказаними Р. Гапатином подіями, що розгортаються навколо ТОВ «ДМЗ «Карпати». Відповідь була оптимістичною: «Про ситуацію на потужному підприємстві, яке стало унікальним у регіоні як за виробничими показниками, так і темпами розвитку, Тарас Іванович дізнався з різних джерел: з останніх публікації у міській газеті, соцмережах, з онлайн-трансляції позачергової сесії міської ради. І висловлює тверду підтримку заводу «Карпати», зокрема, бере дане питання на контроль і докладатиме необхідних зусиль, аби місцевий бізнес, зокрема, це підприємство, яке надає робочі місця для усього регіону Розділля, розвивався, а не зазнавав утисків зі сторони фіскальних органів».

Підготував Іван БАСАРАБ


Читайте також

Ростислав ГАПАТИН: «На сьогодні ДМЗ «Карпати» - надпотужне підприємство із сучасним високотехнологічним виробничим циклом...»

Кілька цифр: за минулий рік підприємством, на якому трудиться 700 працівників, вироблено товарної продукції на загальну суму 1 (один (!) мільярд 220 мільйонів гривень...

Читайте також

ТОВ «ДМЗ «Карпати»: Незважаючи на вражаючі виробничі показники за підсумками 2019-го року, на підприємство безперервно «тиснуть» всілякими перевірками та провадженнями...

У липні, коли репортер брав інтерв’ю у директора ТОВ «ДМЗ «Карпати» Ростислава ГАПАТИНА та засновника підприємства Анатолія АЛЕКСЄЄНКА, на запитання, чи вражаючі показники, здобуті колективом у 2018-му та поточному році, вдасться і надалі нарощувати, або ж хоча б утримувати на досягнутому рівні, що дало можливість заводу...