Ще у глибокій древності «батько медицини» Гіппократ, який жив в 460-377 роках до нашої ери, поділив води на стоячі, болотні, ставові, як нечисті, шкідливі. Потім води, що виходять із скель, які мають високий вміст заліза, міді, сірки, кислот, нафти та селітри. Всяка солонувата, жорстка, груба вода не добра для пиття. Кращі води, що течуть із підвищених місць, вони м’які і чисті, взимку тепліші, а влітку холодніші, що вказує на походження їх із найглибших джерел. Ці слова Гіппократа актуальні і сьогодні при виборі джерел для господарсько-питного водопостачання.
На протязі тисячоліть плеяда вчених таких, як Фалес Мілетський (624-547 р.р. до н.е.), Платон ( 427-347 р.р. до н.е.), Арістотель (384-322 р.р. до н.е.), Авіценна, Парацельс дали таке визначення питної води : «Питна вода – це вода прозора, приємна на смак, безпечна в епідемічному і нешкідлива у хімічному відношенні».
У нашій державі вимоги до джерел централізованого питного водопостачання регламентуються ДСТУ 4808-2007 «Джерела централізованого питного водопостачання.Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання» , а до якості питної води джерел нецентралізованого водопостачання (колодязі, криниці, каптажі) – Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПІН 2.2.4-171-10.
Класифікація якості води джерел централізованого питного водопостачання охоплює 80 показників, які застосовують для оцінки якості питної води за семи групами показників : органолептичні, загально-санітарні хімічного складу води, токсикологічні, гідробіологічні, мікробіологічні, паразитологічні, радіаційної безпеки.
Якість води джерел централізованого водопостачання оцінюється за чотирма класами : 1 – ий – відмінна, бажана якість води;
2-ий клас – добра, прийнятна якість води ;
3-ій клас – задовільна, прийнятна якість води;
4-ий клас – посередня, обмежено придатна, небажана якість води.
Для централізованого питного водопостачання використовують насамперед підземні та поверхневі джерела з якістю води 1 – 3 класів, оцінка якої одержана за гігієнічними та екологічними критеріями.
Якість води у криницях (колодязях) та каптажах джерел оцінюється 6-ма показниками епідемічної безпеки питної води, 18 санітарно-хімічними показниками безпечності та якості питної води та 9 показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води.
Державними санітарними нормами та правилами визначені вимоги для влаштування шахтних, трубчастих колодязів, каптажів джерел, а також щодо санації шахтних колодязів, знезараження води за допомогою дозуючих патронів.
У відповідності з Державними санітарними нормами та правилами «Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання» від 23.12.1996р. № 384 при виборі місця влаштування колодязів та каптажів джерел слід враховувати те, що вони мають бути розташовані на незабрудненій території ; на ділянках, де рівень залягання грунтових вод не дуже глибокий – до 7 – 9 м; на відстані не менше ніж 50 м від вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, старих покинутих колодязів, місць утримання худоби, тощо. Не влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях; не здійснювати у радіусі 50 м від колодязів миття транспортних засобів, водопій тварин, не влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, не розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води; утримувати в чистоті територію поблизу колодязя та організовувати відведення поверхневого стоку.
Навколо шахтних колодязів необхідно обладнувати «замок» із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 метри на основі з щебеню товщиною 15 – 20 см з ухилом від колодязя.
Здорова питна вода – це вода прозора, без запаху, неприємного присмаку, не забруднена хвороботворними мікроорганізмами та шкідливими речовинами зі збалансованими фізіологічними показниками повноцінності, до яких відносяться загальна жорсткість (твердість) та лужність, йод, калій, кальцій, магній натрій, фториди та сухий залишок.
Отож, дбаймо про своє здоров’я, зміцнюймо його, вживаючи здорову, фізіологічно повноцінну питну воду.
Майя ЛИКО, заступник завідувача Стрийського районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»
