Інтерв’ю з мешканкою міста, яка висловила власні міркування стосовно ініціативи переходу українців на новий Юліанський календар
Починаючи з 19 жовтня 2022 року, коли Синод ПЦУ офіційно дозволив священникам спільно з вірними церков приймати рішення про перехід на новий Юліанський календар, у суспільстві та церковних колах християнських конфесій ведеться жвава дискусія, наскільки такий крок на часі. Тим часом, голова інформаційно – видавничого центру Волинської єпархії Православної церкви України, протоієрей Віталій Собко навіть розробив і представив у медіа план переходу на новий календар.
Нагадаємо, що з 1923 року починається запровадження новоюліанського календаря в Православних Церквах. За новим календарем натепер живуть такі автокефальні Православні Церкви: Вселенський патріархат, Александрійська, Антіохійська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Грецька, Албанська Православні Церкви, Православна Церква Чеських земель і Словаччини.
До речі, відома гуцульська парафія ПЦУ с. Криворівня Верховинського району Івано – Франківської області позитивно і конкретно підтримала рішення Синоду ПЦУ. Зокрема, ще 11 листопада на фейсбук – сторінці церкви Різдва Пресвятої Богородиці з”явилося таке повідомлення:” Слава Ісусу Христу! До 25 грудня усі святкуємо як звично. Новий Юліанський календар розпочнемо від Різдва”.
Отже, довгоочікуваний процес пішов. Власне, актуальна тема обговорюється і у священницькому середовищі різних християнських конфесій на наших теренах. Утім, не менш жваво про це говоримо і ми, пересічні громадяни. Днями репортер «Вісника Розділля» поцікавився у постійної читачки міського часопису, представниці освітянського середовища пані Віри, як вона з родиною відзначатиме одне з головних християнських свят.
–Отже, як Ви особисто сприйняли ініціативу переходу на новий Юліанський календар, зокрема, коли саме святкуватимете Різдво – 25 грудня 2022 року чи 6-7 січня 2023 року?
-Як на мене, в цьому році, позначеному неспровокованим військовим вторгненням росії в Україну, коли майже 10 місяців іде війна, причому ракетні обстріли міст і об’єктів інфраструктури трапляються і на наших теренах, взагалі щось планувати на перспективу – річ непевна. А якщо зважити, що російські варвари прагнуть з особливою подвійною садистською насолодою руйнувати і вбивати українців особливо у дні наших державних та релігійних свят, то хтозна, у яких умовах відзначатимемо грядуще Різдво.
Але скажу переконано – наша сім’я відзначатиме Різдвяні свята за будь – яких обставин. Бо дотримання давніх традицій і віра в Бога – це основи нашої духовності і, я б сказала, прадавньої українськості, якої так і не знищили впродовж століть зайди – поневолювачі. Так ведеться спокон віків. Не знищить її російський українононенависник і тепер, розпочавши геноцид проти нашого 40-мільйонного народу.
І всяке може бути у ці святкові дні, зважаючи на нелюдську пристрасть ворога вбивати українців та руйнувати їхні домівки у важливі календарні дати. Але це не буде перешкодою навіть якщо доведеться зустрічати Різдво у підвалі. Бо, як казала, це насамперед свято душі.
Щодо ініціативи переходити християнам України на новий Юліанський календар, то, на мою думку, вона на часі і я, моя сім’я і родина однозначно підтримуємо розпочатий поступ. Адже переважна більшість християнських спільнот у світі відзначають релігійні свята саме за новим Юліанським календарем. І мене тішить ідея, що всі християнські конфесії Європи і США врешті святкуватимуть Різдво одночасно, а не за різними календарями. Отож прийдешній Свят – Вечір моя сім’я відзначатиме 25 грудня спільно з сотнями мільйонів християн світу. Вважаю, що це додасть нам разом з цивілізованими державами Європи та США сили і натхнення перемогти спільного безжального, бездушного, нелюдяного за своєю суттю російського агресора.
Звісно, абсолютно переконана, що на новий календар, мабуть, так ніколи і не перейде московське православ’я, яке фактично є інструментом російського імперіалізму і поневолення народів. Утім, навіть згадувати всує про росіян, в тому числі і про їхню церкву після того, як вони майже рік цілеспрямовано знищують українців, вивозять сотні тисяч громадян і дітей з тимчасово окупованих територій у «гетто» на своїй території, просто огидно. Даруйте, за відхилення від теми, отож продовжую. Водночас наша сім’я також відзначатиме Різдвяні свята і 6-7 січня – так як ми колись святкували з дідусем та бабусею, батьками, з усією нашою родиною. Зізнаюся, що я не зможу так швидко відійти від цих традиційних дат, бо до них ми наче прив’язані біографією кількох поколінь нашої родини (підозрюю, що так вчинять і інші мої земляки). Звичайно, у січні святковий стіл у нашій сім’ї буде значно скромнішим, але обов’язково зі свічечкою, домашнім хлібчиком і з кутею. Так ми вирішили з чоловіком і донечкою.
–Дякую за відверту розмову, принагідно вітаю з грядущими Новим Роком та Різдвяними святами.
Дякую, вітаю навзаєм, надіюся, що ми відзначатимемо свята під мирним небом, а ще додам, що у ці знаменні дні християнських свят ми, українці, ще більше молитимемося за життя і здоров’я наших захисників, які в цю сувору пору боронять на фронтах Україну від нашестя варварів. І за Перемогу!
Розпитував Іван БАСАРАБ
