16.5 C
Lviv
18.06.2024
Новороздільська ОТГ

Креативний текст. Cпам – фільтри, або Як влаштоване мислення

Одна сторінка із Щоденника

Тисячі думок на 1 хвилину, а може, й секунду. О так! Це точно про мене.

Мені здається, що у моїй голові живе 4 об’єкти, вигляд яких я навіть не можу описати.

1 – це об’єкт, якого все страшенно цікавить, як виглядає сонце, зірки, люди… Тож я називаю його просто цікавий.

2-й  об’єкт лінивий, але дуже добрий: йому шкода все і всіх на землі. 2 об’єкт для мене часто буває незрозумілим, на відміну   від інших 3-х.

3-й об’єкт дуже працьовитий і розумний. Мені здається, якщо я його не зупинятиму, то ніколи не відпочину. Він з радістю виконує всі завдання, навіть коли лінивий об’єкт просить його зупинитись, а цікавий роздивитись довкола себе.

4-й об’єкт – він  завжди дуже правильний. Він думає лише про те, про що зараз потрібно: наприклад, на парах він уважно слухає викладачів, на відмінну від інших 3-х об’єктів.

Правильний об’єкт вкладає всі інші спати, коли я втомлююсь від їхніх суперечок.

Так влаштоване моє мислення, тому кожен мій день проходить дуже цікаво. Шкода, що я не запам’ятовую більшість суперечок моїх об’єктів…

Ранок розпочинається так. Першим прокидається від будильника правильний об’єкт і намагається розбудити всіх інших, далі прокидається розумний об’єкт і нагадує мені про все, що я повинна зробити сьогодні, потім – цікавий об’єкт, який починає запитувати: «Яка погода? Який сьогодні день? Скільки пар? Чи довго я сьогодні слухатиму викладачів? І чи можна йому розмовляти під час мого навчання?»

Розумний об’єкт втомлюється від запитань цікавого і разом з правильним намагається розбудити лінивого, але дуже доброго. Спочатку мій лінивий об’єкт не хоче прокидатись, але тільки почує фразу, що без його допомоги цей день пройде дуже сумно, одразу ж підхоплюється.

Після того, як я нарешті прокидаюсь, мої об’єкти починають сперечатись «вдягати сьогодні рожеву  чи синю футболку, снідати чи переглянути повідомлення в телеграмі”, а ще цікавий об’єкт пропонує безліч нереальних ідей, одна з яких: ” а що, якби можна було прилетіти в університет за 2 секунди?

Це триває 2-3 хвилини, допоки правильний об’єкт не втомиться слухати всю цю маячню і не скаже, що і в якому порядку виконувати.

Коли нарешті перші ранішні проблеми вирішені, розумний об’єкт нагадує мені про те, що час йти на пари. Я виходжу з гуртожитку, викликаю і чекаю таксі, а цікавий об’єкт знову засипає всіх запитаннями: «А якого кольору буде машина? А чому вона не може літати? А чому потрібно їхати в університет? А скільки людей пройшло повз мене в цю хвилину? А куди вони поспішають?». Розумний об’єкт відповідає йому, але в якусь мить розуміє, що ці запитання цікавий об’єкт ставить завжди, і замовкає. Приїжджає таксі. Я їду в машині на пари. Розумний об’єкт згадує, скільки їх і в якому вони порядку, лінивий докучає правильному, мовляв, «можна було ще поспати», а цікавий знову не може зрозуміти, що відбувається за вікном автомобіля і придумує нові й нові запитання для 3-х інших об’єктів.

Щойно я вийшла з машини, розпочалась повітряна тривога. Всі пройшли в укриття. Розумний об’єкт довго пояснював правильному, що таке повітряна тривога і чому ми не на парах, а цікавий продовжував спостерігати за людьми. «А хто це? Якщо це теж студенти, то на якому вони курсі? А як можна говорити всім разом і розуміти, яка фраза якої людини стосується?» Розумний об’єкт все терпеливо пояснював йому. А лінивий і добрий об’єкт дорікав правильному, що точно можна було б ще поспати, бо і так пара не проходить.

Я втомилась від перебування в укритті і цікавий об’єкт сказав: «А що, якби можна було зникати на кілька хвилин, коли ти нікому не потрібна,  й відпочивати від всіх людей?», а лінивий об’єкт  відповів: «Це було б круто, якби не надовго».

А розумний і правильний сказали,  що це не можливо, бо тоді людині було б важко відновити всі свої звичні процеси життєдіяльності.

Закінчилась повітряна тривога, всі вийшли з укриття. Мої об’єкти сперечались між собою, котра година.

Лінивий і дуже добрий об’єкт сказав: «Зараз буде наступна пара? Ох як не хочеться вчитись, але думаю – це потрібно».

«Ого, – здивувався цікавий об’єкт, – ти раніше так не казав. Невже ти більше не будеш лінивим?»

«А як же я? – обурився працьовитий і розумний об’єкт. – Не буває в одній голові 2-х працьовитих об’єктів».

Лінивий об’єкт відказав: «Я думаю, що вчитись потрібно тому, що викладачі тоді мають роботу і їхня професія не здається їм непотрібною. Бо кожна людина, що вважає себе непотрібною світу, є надзвичайно сумною».

«Ясно», – засміялись всі об’єкти.

«До наступної пари ще є 1 година 30 хвилин, – сказав розумний і працьовитий об’єкт, – це німецька мова. Тому необхідно повторити все вивчене на домашнє завдання».

«Знову те, що вчора? Як це нудно. А може, повторити все спочатку до кінця. Ну чому людина не запам’ятовує все за 1 раз? Зараз можна було б зателефонувати до подруги, або просто помріяти про щось незвичайне, наприклад, про власний літак», – обурювався цікавий об’єкт.

Але розумний наполягав на своєму і я повторила німецьку.

«Ура! Тепер до праці!» – сказав працьовитий і розумний об’єкт.

«Скоріше б вона закінчилась!» –  хором промовили лінивий та цікавий об’єкти.

Прийшла викладачка, лінивий і добрий об’єкт зауважив: «В неї нема сьогодні настрою. Тому нам з цікавим об’єктом краще бути тихо».

«Чому вона така незадоволена?» – запитав цікавий об’єкт.

Розумний і працьовитий відказав йому: «Сьогодні на парі мало студентів, а це засмучує викладачів».

Закінчилась німецька мова. Щоправда, цікавий об’єкт трохи ще заважав мені, але правильний об’єкт чітко виконує свою роботу, і я поїхала в гуртожиток, щоб встигнути на останню пару он-лайн.

«Що, вже все? Ура! Пари закінчились», – зрадів добрий і лінивий об’єкт.

«Ні, ще буде пара он-лайн», – відказав правильний, а розумний і працьовитий запропонував всім насолодитись чашкою смачної кави, щоб відновити сили, адже до початку пари було ще півгодини.

Всі мої об’єкти нарешті мовчки пили каву, допоки цікавий об’єкт не сказав: «А що за пара буде он-лайн

Розумний і працьовитий об’єкт пояснив, що це основи наукових досліджень і там я читатиму есе, яке написала наша голова. Пам’ятаєте, як ми довго сперечались про те, що таке конструктивна журналістика?

«Так, пам’ятаємо!»,  – хором вигукнули всі.

Розпочалась пара, я увімкнула камеру, на що мій цікавий об’єкт сказав: «Навіщо вмикати камеру, коли наша голова і так нічого не бачить. Це ж зовсім не цікаво, коли тебе бачать, а ти ні. А що, якби комп’ютерна програма навчилась не лише читати текст з екрану, а й описувати зображення і світлини в реальному часі. Так вчитись було б значно цікавіше!»

«Ти можеш перестати мріяти під час пари? Скоро треба буде читати есе, а в тебе якісь безглузді ідеї з’являються!»

Лінивий і добрий об’єкт сказав: «Не сперечайтесь, я думаю, що це буде можливо, коли розумний і працьовитий об’єкт якоїсь голови таке розробить. Цікавий об’єкте, як шкода, що ти не запам’ятовуєш всі свої нереальні ідеї».

«Друзі, не заважайте мені читати.  Ми обов’язково поговоримо з вами про все, але після пари».

Закінчилась пара. «Ура! Вже все навчання на сьогодні закінчилось!», –  прокричав лінивий об’єкт розумному в вухо.

«Не шуми ти так. Нам ще сьогодні потрібно креативний текст написати», – промовив працьовитий і розумний об’єкт.

«Креативний текст – це дуже цікавий текст. Я легко його напишу», – сказав цікавий.

«Але спершу вечеря», – нагадав про неї всім правильний об’єкт.

Я приготувала вечерю.

Всі мої об’єкти вечеряли мовчки, бо, як і я, втомились сперечатись за цілий день.

Я увімкнула свій ноутбук і працьовитий об’єкт сказав: «Все, тепер до роботи. Цікавий об’єкте, що можна написати про спам-фільтри? Як вони блокують думки в нашій голові?».

«Розумний і працьовитий об’єкте, спам-фільтрами в нашій голові є ти і правильний об’єкт. Давайте опишемо наше життя в голові. Це буде цікаво і креативно. Але пишіть швиденько, бо я зараз знову все, що придумав,  забуду».

Мої пальці швидко бігали по клавіатурі й знаходили букви – це писали креативний текст всі об’єкти разом. Невже вони не сперечаються?

 Ох! Як добре, що іноді тисячі моїх думок можуть об’єднатись в одну, бо контролює все правильний об’єкт.

«Зранку ще відредагуємо текст» – промовив він. – А зараз час готуватись до сну. Всім на добраніч і чудових снів».

Так проходить кожен день і я щаслива, що в моїй голові все по-різному відбувається, як і у світі довкола мене.

Таміла КОВАЛЬ, студентка ІІ курсу факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, мешканка Нового Роздолу, яка відкриває світ

Схожі повідомлення

Горішненська сільська рада – повне оновлення

admin2

БФ «Благодійний Фонд «Карітас Львів УГКЦ» та Спадщина.UA / Heritage.UA – перший проект на благо припалацового парку в Роздолі!

admin3

Сьогодні близько 10.00 год.  сорок дітей військовослужбовців Новороздільської громади   відбули автобусом у місто – побратим Поліце (Польща). Бажаємо приємного і корисного дозвілля!

admin3

Берездівецький гуманітарний хаб Новороздільської територіальної громади: дев’яте відправлення волонтерської допомоги!

admin3

Провели продуктивну зустріч з представниками Молодіжної ради при Новороздільській міській раді

admin3

Лялька гранки-кутівської школярки – одна з кращих

admin2

Залишити коментар