08 червня 2022 року. З початку підлого неспровокованого широкомасштабного вторгнення росії в Україну з метою знищення нашої Держави та українців як носіїв національної ідентичності, окрім полеглих та поранених бійців ЗСУ в ході військового протистояння з ворогом, чимало захисників у горнилі боїв зникають безвісти. Наприклад, тільки у нашому місті та громаді такими вважаються декілька військовослужбовців. Мабуть, громадяни мало обізнані, як вказана проблема регулюється нормами відповідного законодавства.
У публікації Вікторії ОЛІЙНИК, юристки “Юридичної сотні”, надрукованій у розділі “Блоги” інтернет – видання “Цензор.НЕТ”: https://censor.net/ua/b3346460, ця актуальна тема висвітлена якнайдокладніше.
Через повномасштабне військове вторгнення росії в Україну щодня збільшується кількість зниклих безвісти українців. Значна частина з них є військовослужбовцями, які зникли або були захоплені в полон під час виконання бойових завдань. Рідні військових усе частіше звертаються на гарячу лінію “Юридичної сотні” з питаннями щодо статусу члена сім’ї зниклих безвісти й полонених військовослужбовців та прав, які для них передбачені. Законодавство України містить низку прав та гарантій для членів сімей зниклих безвісти й полонених військовослужбовців, які надаються після отримання доказів зникнення або полону. Найбільше проблем виникає на етапі отримання документів зникнення безвісти або взяття в полон військовослужбовця. Статус члена сім’ї зниклого безвісти або полоненого військовослужбовця, на жаль, стає все більш поширеним, а отже, є потреба роз’яснення його законодавчих особливостей.
Як мають повідомляти родичів про те, що військовослужбовець зник безвісти чи потрапив у полон?
Процедура повідомлення є подібною в різних військових формуваннях. Для прикладу, у ЗСУ командир військової частини зобов’язаний у день зникнення безвісти, захоплення полон військовослужбовця особисто повідомити керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання сім’ї дату і причину зникнення безвісти, захоплення в полон військовослужбовця. Керівник ТЦК та СП зобов’язаний протягом семи днів після отримання інформації передати членам сім’ї офіційне сповіщення. Представники ТЦК та СП зобов’язані також не пізніше п’яти днів після отримання інформації повідомляти членів сімей про визволення з полону військовослужбовців або місце перебування зниклих безвісти.
Родичі військовослужбовців, зі свого боку, у разі втрати зв’язку з військовослужбовцем мають звертатися за інформацією до ТЦК та СП за місцем свого постійного проживання або за місцем призову військовослужбовця на службу. Якщо в центрі немає відомостей про місце перебування військовослужбовця, керівник зобов’язаний направити запит безпосередньо до військової частини за місцем служби військовослужбовця або до відповідного кадрового органу, у якому ведеться облік особового складу.
Проте на цьому етапі члени сімей військовослужбовців можуть стикатися з різними проблемами. На практиці частини не завжди повідомляють ТЦК та СП про зникнення або взяття в полон військовослужбовця, адже в інструкціях військових формувань відсутній чіткий алгоритм визнання військовослужбовців зниклими чи полоненими. Частини не мають чіткого порядку проведення розслідування та роз’яснень, які докази зникнення або полону є достатніми. Не визначеною законодавчо залишається ситуація, коли Захисники отримують наказ про набуття статусу військовополоненого. З огляду на це, порядок повідомлення членів сім’ї не виконується повністю. Не отримавши офіційного повідомлення про зникнення або полон, родичі мають проблеми під час оформлення пільг та гарантій.
Іншою проблемою є відсутність єдиного відповідального органу, який підтверджує перебування в полоні або зникнення безвісти. Розшуком наразі займається Нацполіція, СБУ, військові частини, Мінреінтеграції та неурядові організації. Тому на період війни, окрім офіційної заяви, потрібно залишати інформацію про зниклих до інших органів та до Національного бюро з пошуку людей (за номером 1648). Бюро збирає інформацію про українських військовополонених та загиблих і має повноваження надавати інформацію родичам зниклих. Нацполіція також відкрила гарячу лінію для отримання інформації про розшук зниклих за номерами 089 420 18 67 та 0 800 21 21 51. Гаряча лінія Міжнародного Червоного Хреста в Україні працює за номерами 0 800 300 155; 0 800 332 656, а гаряча лінія Уповноваженого Президента з питань зниклих безвісти — 0 800 339 247. Додатково з 1 червня функціонує лінія МВС за номером 089 4201866. Окрім гарячих ліній, залишати інформацію можна в офіційних чат-ботах, перелік яких надали в Мінцифри. З практики звернень членів сімей зниклих безвісти на гарячу лінію “Юридичної сотні”, дзвінки на вказані лінії допомагають оперативно отримувати інформацію про стан розшуку або місцеперебування зниклих.
Увага! Не повідомляйте особисту інформацію (дату народження, посаду, місце служби тощо) про зниклих або полонених військовослужбовців публічно до моменту надання відповідної інформації зі сторони росії, оскільки такі дані можуть нанести шкоду полоненому військовослужбовцю. Також уважно перевіряйте, чи не є ворожими чат-боти, у які надаєте інформацію.
Який статус у військових частинах мають військовослужбовці, що зникли безвісти, були захоплені в полон?
В інструкції з організації обліку особового складу, до прикладу, Нацгвардії, зазначено, що зниклі безвісти військовослужбовці виключаються зі списків частини лише після ретельного розшуку та розслідування обставин їх неповернення до частини, але не пізніше 15 діб із дня зникнення. Тобто військова частина розшукує військовослужбовця 15 діб, а потім може подати заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин до Національної поліції України. Одночасно офіційне повідомлення про зникнення безвісти отримують родичі, які також мають право подавати заяву про необхідність розшуку.
Водночас інструкції усіх військових формувань передбачають, що в разі захоплення військовослужбовця в полон зі списків особового складу він не виключається та контракт не припиняється. Безвісти зниклі залишаються в списках частини до визнання їх в установленому порядку безвісно відсутніми або оголошення померлими за рішенням суду. Грошове забезпечення зниклих безвісти військовослужбовців до моменту встановлення обставин зникнення (полон, перебування на лікуванні, інші поважні обставини) нараховується, проте не виплачується. На період зникнення безвісти під час проходження військової служби військовослужбовцям надаються всі гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та іншими актами законодавства України.
Як відбувається розшук зниклих безвісти військовослужбовців?
Детальний порядок розшуку передбачений у Законі України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”. Цей закон застосовується після внесення до тексту змін у квітні 2022 року, які закріплюють, що особливими обставинами є збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Заява про розшук військовослужбовця може подаватися родичем, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об’єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення. У заяві необхідно вказати всю наявну інформацію, яка може сприяти розшуку. Подається така заява до територіального органу Національної поліції України. Національна поліція України, зі свого боку, зобов’язана інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви. Усі отримані дані вносяться до Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом 24 годин з моменту подання заяви.
Розшук відбувається із застосуванням усіх можливих законних методів та триває до встановлення місця перебування зниклої особи, місця поховання чи знаходження її останків. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.
Якщо ж під час розшуку було достовірно встановлено факт смерті зниклого, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, направляє родичам інформацію про обставин, що свідчать про смерть. Достовірною інформацією про смерть є результати аналізу й зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про зниклого. Важливо відзначити, що наразі відсутній порядок ідентифікації останків за ДНК. Родичі не завжди знають, куди здавати ДНК, хто за це платить і як потім використовується. Єдиної бази ДНК наразі немає, що може ускладнювати розшук.
Якщо ж під час розшуку було встановлено факт перебування в полоні військовослужбовця, держава здійснює всі можливі дії для обміну та повернення його додому. Обміни вже відбуваються й робота щодо подальшого повернення додому полонених військовослужбовців проводиться постійно. Україна здійснює міжнародне співробітництво у сфері розшуку полонених та зниклих безвісти з іноземними державами, Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та міжнародними організаціями, які займаються розшуком зниклих безвісти та полонених
Які гарантії мають члени сімей військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні?
По-перше, необхідно визначити, хто за законодавством вважається членами сім’ї військовослужбовця, які мають право отримувати інформацію про розшук. Визначення поняття закріплене в Законі України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” та доповнене в квітні 2022 року. У цьому законі близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Члени сім’ї зниклих безвісти або полонених військовослужбовців мають право на соціальний захист, зокрема за військовослужбовцями зберігається виплата грошового забезпечення. Отримувати такі виплати можуть дружина (чоловік) військовослужбовця, а за їхньої відсутності — повнолітні діти, які проживають разом з військовослужбовцем; законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства, незалежно від віку) військовослужбовця (за відсутності дружини (чоловіка)); особи, які перебувають на утриманні військовослужбовця або батьки військовослужбовця (за відсутності дружини (чоловіка) та дітей). Родичі можуть отримувати виплати зарплати та одноразових додаткових видів грошового забезпечення з дня захоплення військовослужбовця в полон та до моменту завершення його лікування (за потреби) після повернення з полону. Для членів сімей зниклих безвісти можливим є отримання виплат з моменту встановлення причин зникнення безвісти військовослужбовця і за весь період його зникнення, якщо обставини зникнення є поважними. Для того, щоб оформити виплати, члену сім’ї потрібно подати заяву на ім’я командира військової частини. Виплати мають надаватися до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або визнання їх у встановленому законом порядку безвісти зниклими. Детальний порядок закріплений у постанові КМУ від 30.11.2016 р. №884. Виплачується також додаткова винагорода 100000 гривень на період війни. Додатково непрацездатні члени сім’ї, які були на утриманні зниклого, та його діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Таке право виникає через один місяць із дня внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Для дітей зниклих безвісти й полонених військовослужбовців передбачено позачерговий прийом у дитячі заклади за місцем проживання. Додатково для дітей, у яких один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем та був визнаний судом безвісти зниклим при виконанні ним обов’язків військової служби, передбачено зарахування поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України.
У Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачені також й інші пільги.
- Члени сімей зниклих безвісти й полонених військовослужбовців забезпечуються путівками до санаторно-курортних закладів з оплатою 50 % вартості.
- Членам сімей військовослужбовців, які пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках усіх форм власності в межах установлених норм.
- Батьки військовослужбовців, які пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безоплатний проїзд усіма видами міського транспорту загального користування (крім таксі) у межах району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів за наявності посвідчення встановленого зразка. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом.
- Члени сімей мають право на земельну ділянку та допомогу від органів місцевого самоврядування в будівництві, якщо виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
- Родичі зниклих безвісти мають право на безплатне одержання в приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду та позачергове право на поліпшення житлових умов у разі потреби.
Отже, законодавство України містить для членів сімей зниклих безвісти й полонених військовослужбовців низку прав та гарантій, які надаються після отримання підтверджуючих документів. Проте через наявні прогалини законодавства на етапі повідомлення членів сімей про зникнення або взяття в полон їхніх рідних отримати такі документи для оформлення пільг складно. Через відсутність єдиного відповідального органу члени сімей змушені стукати в усі двері та намагатися знайти якомога більше інформації для розшуку самостійно. Для вирішення низки перерахованих проблем 18 травня Президентом України був підписаний Закон України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, проте він набирає чинності через шість місяців із дня опублікування. Тобто повноцінно запрацює цей закон у листопаді 2022 року, до того часу для членів сімей зниклих та полонених продовжує діяти низка законодавчих актів, які потребують удосконалення.
Вікторія ОЛІЙНИК, юристка “Юридичної сотні”
