Міський голова Ярина Яценко в ефірі телеканалу «Перший Західний» відверто розповіла про щоденне життя Новороздільської громади, волонтерів, внутрішньопереміщених осіб, паліїв трави та те, чим в ці непрості дні живемо разом з вами.
Подаємо витяги з інтерв’ю.
- Тож чим і як живе Новороздільська територіальна громада?
- Як і ціла Україна, волонтерством, допомогою армії.
Щодо акцій, то у Варшаві 10 квітня наші волонтери з міського Центру волонтерської допомоги, у 4 локаціях організували благодійні ярмарки (уже не вперше, до речі), де продавали писанки, українську атрибутику, сувеніри. Виручені кошти передали для допомоги армії. - У Новому Роздолі, наскільки знаємо, працює волонтерський центр.
- Так, Центр гуманітарної допомоги працює з перших днів війни.
- Створений він на базі Громадської і Молодіжної ради, які працюють при Новороздільській міській раді, і працює у двох напрямках. Перше – забезпечення харчуванням нашої тероборони і людей з числа внутрішньо переміщених: частково видаємо сухпайки, найнеобхідніший набір продуктів, також для найбільш потребуючої верстви організовуємо гаряче харчування. Маємо велике приміщення із зібраною гуманітарною допомогою, де є одяг, взуття, памперси, дитяче харчування. Усі з числа внутрішньо переміщених осіб можуть прийти і вибрати, що їм необхідно.
- Також надсилаємо допомогу на схід військовим, в першу чергу звісно тим, хто пішов від нашої громади. З ними ми постійно на зв’язку, тож при потребі передаємо харчі і необхідні тактичні речі.
- Принагідно хочу подякувати кожному, хто всі ці дні працює в Центрі і допомагає різними способами. Вдячність і отцю Івану Рибку та Фонду «Карітас», кожному, хто співпрацює з ними, хто долучається тим чи іншим способом, допомагає волонтерам, міській раді задля нашої спільної перемоги над ворогом.
- Ви допомагаєте. І вам допомагають?
- Так, ми отримали 4 автобуси (наразі проходить процедура реєстрації). Їх використовуватимуть для потреб громади. Принагідно дякую всім волонтерам з Литви, які разом з транспортними засобами подарували нам новий УЗД-апарат, який нам був просто вкрай необхідний, бо старий апарат у лікарні уже вичерпав свій ресурс.
- Також щиро вдячні і польській громаді, від якої ми минулого тижня отримали автомобіль «швидкої допомоги».
- Як відбувається така плідна співпраця з волонтерами?
- З вантажем з Литви допомогла Львівська обласна рада, зокрема, Ірина Гримак.
- Також на території Новороздільської громади є польський костел, тож і з отцем Дам’яном Паньков’як, і з польською громадою тісно співпрацюємо. Саме завдяки їм отримали автомобіль «швидкої допомоги».
- І звісно, місто-побратим Поліце, яке уже кілька разів передавали нам гуманітарні вантажі. Зокрема, безпосередньо надійшла допомога від пожежників Поліце пожежній частині Нового Роздолу – необхідні речі для рятувальників.
- Загалом ми отримуємо чимало допомоги з різник країн світу, яку організовують та передають нам і наші новороздільці, котрі там живуть чи працюють, і їх місцеві громади. А вже у Центрі гуманітарної допомоги усі отримані вантажі перерозподіляємо на потреби військовослужбовцям чи переселенцям, використовуємо і в себе і передаємо у т.зв. «гарячі точки».
- У Новому Роздолі, як дізналися із соцмереж, у пологовому відділенні народила мешканка Києва, котра втікала від війни.
- Так, у нас уже народилося два хлопчики: одна мама з Києва, друга – з Бучанського району. І на обліку, говорять гінекологи, ще з десяток вагітних жінок.
- До речі, скільки переселенців прийняла Новороздільська громада і де вони мешкають?
- На сьогодні у нас зареєстровано понад три тисячі переселенців, з яких майже дві тисячі безпосередньо у Новому Роздолі, решта – у селах громади.
- У місті є три навчальні заклади – два ліцеї і коледж, у гуртожитках яких облаштували десь 250 місць. Так, кімнат є більше, але вони, на жаль, потребують ремонту. Багато мешкає в приватному секторі.
- Треба відзначити, наші переселенці не стоянь осторонь, вони активні, приміром, і вареники збиралися ліпити для воїнів, і на толоки приходять. Так, є різні випадки, є різні люди, але намагаємося допомогти і зрозуміти кожного.
- Чи є випадки працевлаштування переселенців?
- Небагато, але є. Потрохи наші підприємства повертаються до роботи.
- А як справи з виконанням міського бюджету?
- За перший квартал загалом ситуація непогана, завдяки тому, що перші два місяці було перевиконання бюджету на 97 відсотків, а от за березень виконання вже не дуже добре.
- Які саме статті доходу бюджету втратили?
- Ми заборонили продаж алкоголю (нещодавно лише дозволили торгувати пивом у визначені години), тож акцизний податок не надійшов у запланованих розмірах. Зменшилося за цей місять і надходження податку на доходи фізичних осіб, майже на 3 млн грн, адже підприємства були на простої і виплачували у кращому випадку дві третіх зарплати.
- Звернулися ми до підприємців з проханням сплачували вчасно податки, незважаючи на дозвіл їх відтерміновування, адже це кошти громади.
- Чи вистачатиме коштів на оплату праці?
- Ще до війни ми розуміли, що нам не вистачатиме для освітянської сфери, насамперед через некоректно розроблену формулу освітньої субвенції. Ми розробили план заходів, щоб іншими способами забезпечити повну виплату зарплати освітянам і, думаємо, якщо дотримуватимемося тих заходів, які напрацювали, то з освітянською сферою дамо лад.
- Гірше з медиками. Адже НСЗУ запровадило нову систему зарплат: по 20 тис грн лікарям і по 13 тис – медсестрам, які ми виплачуємо. Але державою не розроблено механізму компенсації цих коштів. Тож наразі немов на роздоріжжі.
- Чи багато мешканців громади виїхали за кордон?
- Точних цифр, звісно, не маємо, але, думаю, достатньо. Хоча вже бачу тенденцію до повернення, багато жінок з дітьми повертаються, бо у Новому Роздолі відносно безпечно.
- Як працює Центр надання адміністративних послуг?
- За звичним графіком. Уже розпочали видачу українських та закордонних паспортів. Готові до надання й інших послуг, але ще не всі реєстри працюють, тож це не залежить від нас.
- Тепер громади наділені повноваженнями передавати у користування вільні землі сільськогосподарського призначення комунальної власності за спрощеною процедурою строком на один рік без аукціонів. Чи є такі ділянки на території вашої громади і як ними розпоряджаєтеся?
- Так, є такі ділянки. Ми формували їх до аукціону. Наразі проводимо розмови з фермерами, які могли би засівати їх. Наголошую, переважно з місцевими фермерами, а не великими агрофірмами. Це мають бути насамперед наші міські фермери, і перевагу надаватимемо тим, хто засівав, хто має техніку та насіння.
- Випалювання трави – це просто якесь суцільне непорозуміння. Як у вашій громаді борються з паліями?
- Образ нашого «місцевого» палія – це чоловіки старше 80 років. Мали один дуже кричущий випадок, коли пів села гасило, щоб не згоріли теплиці з квітами, які були неподалік. І це питання не лише трави чи звірів, які у ній загинуть, це питання державної безпеки: коли наші дві пожежні машини гасили траву, вони мали би бути у Львові, де тривала ліквідація пожежі після ракетного обстрілу.
- Є у нас рейдова група, які виїжджають на місця паління трави, штрафують горе-паліїв, проводять профілактичні бесіди.
- Дякуємо за вичерпні відповіді і успіхів вашій громаді.
