Невеличкий ляльковий театр, усмішки та обійми, веселий пустунчик цуценя Гавчик та мудра й працьовита бджілка Жужулька – і вже на стриманих дитячих обличчях навзамін настороженості приходить посмішка, дітки весело аплодують, відгадують загадки і з радістю отримують різнобарвні «медальки» та солодкі «смайлики».
Працівники Новороздільської міської бібліотеки для дорослих – директор Галина Приріз, заступник Марія Гикавець, бібліотекар Надія Пелющак – мандрують з ляльковою імпрезою (вистава авторства Галини Василівни з елементами гри та дитячих забав) «Шукаю нових друзів». І шукають їх серед діточок із сімей тимчасово переселених осіб, які мешкають у гуртожитках навчальних закладів міста, запрошують їх у міські бібліотеки, а також зустрічі планують у бібліотеках смт. Розділ та Берездовець. Казкова година наповнює маленькі серденька добротою, захищеністю та відчуттям тихих днів за вікном, емоціями радості та враженнями від нових зустрічей.
Мимохіть знайомимося з глядачами. Ось активна бабуся, з чотирма онуками. Звідки? – не зовсім сміливо запитуємо, адже відповідь викликає непрохану сльозу: «З Харкова. Там і далі бомблять. Таке гарне наше місто руйнують. У мене там чоловік залишився, свекор…».
І мимохіть ловиш себе на думці: яка гарна українська мова! У Харкові! Тоді як внуки, на жаль, ані слова рідною, солов’їною… Наслідки насильної багатолітньої русифікації. А подекуди і небажання чи нерозуміння важливості рідної мови. Так, загострювати мовне питання не на часі, але «спускати його на тормозах», як це зробили у 1991, у 2014 – теж не потрібно. І ось цю «золоту середину» вловлюєш у таких милих зустрічах з дітьми, які наприкінці, хоч і запинаючись, таки читають українською загадки, повторюють мимохідь українські слова, з якими до них звертаються лялькові тваринки. Ось де поле «битви за мову», ось де простір для роботи для освітян, вихователів, психологів, філологів.
А маленькі нові друзі весело прощаються, за приємну зустріч щиро дякують мами. До наступних зустрічей.
