До Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва, свята Пресвятої Богородиці, Дня створення УПА!
Як і весь український народ, жителі сіл Горішнього і Долішнього брали активну участь у боротьбі за незалежність України. Наприкінці серпня 1910 року у Ляшках Горішніх (теперішнє Горішнє) виникло товариство «Січ». До його заснування багато старань доклали брати Володимир та Іван Школьники, першого із яких обрали кошовим.
Під час Першої світової війни у лавах УСС та УГА воювало 36 уродженців Горішнього і Долішнього, з них у боях загинули Максим Гембайло, Василь Прудивус, Іван Шоробура, Андрій Вовчук, Яким Стасюк.
В австрійському війську, яке воювало проти Росії, воювало 87 місцевих селян, з них 14 загинуло, а 2 повернулись інвалідами.
У листопаді 1918 року 18 сільських юнаків добровільно влилися в лави УГА і дійшли аж до Києва. Іван Школьник був лейтенантом у Січових Стрільцях, Іван Бариляк – сержантом в УГА.
На початку 1930-х років у Горішньому створена ОУН під керівництвом Михайла Левицького. Членів цієї організації заарештовували польські жандарми у 1932, 1935 і 1939- му роках, але після тюрми вони знову і знову продовжували боротьбу з окупаційною владою Польщі.
Наприкінці 1942 року на території обидвох сіл 1942 року виник бойовий осередок УПА. До 1949 року у ряди ОУН-УПА влилися понад 60 горішненців і долішненців, 36 із яких віддали своє життя за Україну. Мешканці із двох сіл, які боролися проти поневолювачів краю за незалежну Державу, у структурах ОУН – УПА займали відповідні військові посади: Іван Вовчук та Йосип Спас були сотниками УПА, Розалія Макогін, Дмитро Шоробура, Федір Зозуля, Іван Потурай – станичними УПА, Гаврило Вибранівський, Микола Василишин і Василь Панчишин – кущовими УПА.
З приходом на наші землі сталінського режиму каральні загони НКВС розпочали масові репресії проти мирного населення: у 1945-1952 роках на тривалі терміни ув’язнення засуджено 35 горішненців і долішненців, які відбували покарання у Воркуті, Сибіру, Магадані та Середній Азії. А 38 осіб вивезено у Сибір, Хабаровський край та Архангельську область.
У 1945-1948 роках «енкавеесівцями» було убито 12 мирних селян.
У роки «хрущовської відлиги» свідомі селяни, наскільки дозволяли тогочасні обставини знову активізувалися, організовуючи заходи, спрямовані на культивування поваги до відомих українських митців минулого: у 1961 році відзначено 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, а в 1964-му році – 150-річчя від дня його народження.
У 1989 році, коли тріщав по швах Радянський Союз, а національно – визвольний рух очолили відомі патріоти, які чимало літ відсиділи у таборах за свої державницькі переконання, одразу ж помітно активізувалася і боротьба селян Горішнього та Долішнього за незалежність України: у серпні вони брали участь у мітингу у Новому Роздолі, у жовтні – свячення встановлених на могилах вояків УПА (на цвинтарі у Долішньому) березових хрестів. У цій резонансній акції взяло участь понад 1,5 тисяч осіб, зокрема, з цього села і навколишніх сіл та міста Нового Роздолу.
2 грудня 1989 року у селі створений осередок Народного Руху України. Перед референдумом 1991 року церковний хор із повстанськими, патріотичними піснями та агітацією за незалежність України їздив селами Миколаївського, Жидачівського, Стрийського районів та обласного Миколаєва. Відомий сільський патріотичний вертеп у 1990-1993 роках щороку виступав на заходах у Львові, а в 1993 році їздив у Київ і фрагмент його виступу навіть транслювався національним телебаченням. Не зігнорували селяни й акції «Живий ланцюг» та інших мітингів.
До 2011 року села Горішнянської сільської ради не мали відповідного місця, за винятком березових хрестів на цвинтарі у Долішньому, де б могли віддати шану і честь усім борцям за волю України. І от влітку 2010 року в мене виникла ідея, чому б не побудувати пам’ятник усім борцям за волю України в с. Горішнє. Тоді ж в кінці літа 2010 року, я і Прудивус Микола поїхали до Львова до скульптора Романа Романовича, співавтора пам’ятника королю Данилу Галицькому у місті Лева, і я запропонував йому ідею – спорудити монумент Матері Божої, яка під своїм покровом має трьох вірних синів українського народу – героя України Степана Бандеру, Тараса Шевченка і Романа Шухевича. Приводом для такої композиції став відомий пам’ятник трьом українським письменникам: Тарасу Шевченку, Івану Франку і Лесі Українці, а на їхніх головах «височить» фігура Божої Матері, встановлений м. Стрий.
Усі організаційні і будівельні роботи, починаючи з пошуку скульптора, ведення будівництва і освячення пам’ятника, проводив я і Микола Прудивус, ми ж і звертались за допомогою до спонсорів. Пам’ятник Степану Бандері, поставлений в Горішньому, є десятим на Україні. Раніше такі пам’ятники Степану Бандері були поставлені в м. Стрию, м. Дрогобичі, м. Львові, м. Івано-Франківську, м. Червонограді, с. Угринові, с. Дублянах, смт. Моршині, с. Воля Задеревацька, а також будувався в м. Самборі. А пам’ятник Роману Шухевичу поставлений в Горішньому, є четвертим на Україні. Раніше пам’ятники Роману Шухевичу були поставлені в с. Краковець, с. Тишків, с. Білогорща і будувався в м. Калуші.
І ось 21 серпня 2011 року найголовніший обряд освячення здійснили 10 отців з ближніх і дальніх парафій. На урочисте освячення пам’ятника до села прибуло багато гостей з навколишніх сіл, з міст Нового Роздолу, Миколаєва, Львова, які не тільки привітали винуватців торжества, а й розділили з ними їхню радість. Найголовнішим гостем торжества був Юрій Шухевич, син генерала Чупринки (Романа Шухевича). Цей унікальний пам’ятник є нагородою для тих жителів сіл Горішнє і Долішнє, які віддали своє життя, пролили кров в боротьбі за Незалежність України. Вони цього заслуговують! Тоді ж в 2011 році я написав вірш «Пам’ятник»:
У самому центрі села,
Пам’ятник героям УПА,
Які за волю України,
Свої голови поклали,
Щоб брати кращу долю мали
І ніколи не сумували,
І щоб діти радісно жили
І мамі щастя приносили.
Щоб усі могли молитись
І нікого не боятись.
Щоб до церкви всі ходили,
У Бога здоров’я просили.
Цей пам’ятник – воїнам шана
За їхнє коротке життя.
Всім, хто загинув в бою
За вільну державу свою.
Слава Україні! Вітаю усіх із Днем захисника і захисниць України, Днем українського козацтва, святом Пресвятої Богородиці, Днем створення УПА!
Йосип СПАС
