Роздуми про віру в Бога, навіяні фотографією 40-річної давності
19 серпня християни святкуватимуть празник Преображення Господнього. Щоразу напередодні цієї святкової дати, дивлячись на фотографію сорокарічної давністю, якою особливо дорожу, згадую відправу Служби Божої біля джерела в сусідньому селі Бориничі. Тоді віруючі люди з навколишніх сіл добиралися сюди, як могли. Ліс був заповнений кіньми, запряженими у десятки возів, а от легкових автомобілів не можу там пригадати. Ми зі Стільська їхали до цілющого джерела на відкритій вантажній машині через Ілів до хати лісника. Електричка «Львів – Ходорів» мала зупинку за декілька кілометрів від Боринич.
Того дня група людей на чолі зі старим греко – католицьким священиком зі Львова прийшли до джерела із деяким запізненням. Вони і відправляли Службу Божу.
Слід відзначити, що у ті часи войовничого атеїзму та переслідувань комуністичною владою віруючих, особливо греко – католиків, до джерела у Бориничі на празник Преображення Господнього приходило менше людей, аніж після розвалу СРСР і проголошення Незалежності України: одні мали острах, інші (свято не завжди випадало на вихідний) працювали на промислових підприємствах Нового Роздолу, Миколаєва та інших виробництвах.
Щодо джерела: воно нуртувало з –під землі неподалік дуба і було «вбране» у бетонне криничне кільце. Багато з людей віддавна відчувало, що це місце випромінює дивну позитивну енергію. І коли вони сюди прибували, то насамперед молилися до фігури Божої Матері і просили в неї благодаті, згодом набирали воду у горнята і пили її, як цілющий напій з надр рідної землі ( також набирали цілющої водиці у ємності для своєї сім’ї та родини). Люди вірили, що вода з цього джерела – чудотворна і лікує тілесні недуги.
До слова, ця фотографія має свою, можна сказати, майже детективну історію. Отже, коли на празник до джерела у Бориничах прибували віруючі, то разом з ними тут були присутні і працівники з відповідних органів та служб райкому комуністичної партії. Здійснюючи візуальне спостереження, вони особливо пильно стежили за тими, хто фотографував це дійство.
Не став винятком і день 19 серпня 1981 року. Як тільки райкомівські «детективи» помічали біля джерела у Бориничах, що хтось фотографував фігуру Божої Матері і людей навколо, то вони наполегливо і під примусом відбирали фотоапарати, а плівки просвічували.
Мені, на щастя, таки вдалося непомітно для недремного ока цих «спостерігачів», сфотографувати фігуру і віруючих, але, остерігаючись, аби під час огляду вони не помітили у мене фотоапарата і не «засвітили» знімок, я попросив знайому жінку, щоб вона сховала фотоапарат у своїй місткій сумці (дякую, що не відмовила), а сам перейшов на іншу сторону святочного велелюддя. Видно, що «кадри» з органів таки стежили за мною, бо за мить з’явилися біля мене. Утім, як кажуть, спіймали облизня, бо фотоапарата у мене не знайшли.
Отака от історія фотографії, зробленої у минулому столітті. До речі, це були мої перші відвідини цілющого джерела і фігури Божої Матері після служби в армії.
Відтоді часи змінилися: спочив у Бозі Радянський Союз, який гнобив народи та забороняв людям будувати церкви, переслідував за віросповідання. Ми стали вільними, незалежними і …старшими. І головна прикмета новітнього часу – святе місце біля цілющого джерела у Бориничах, як кажуть, отримало друге дихання. Тепер ніхто не переслідує віруючих, які приходили (і приходять) молитися до фігури Матері Божої і набрати собі та близьким цілющої води. А місцеві мешканці ретельно упорядкували навколишню територію і встановили нову фігуру Пречистої Діви (див. фото). Впродовж крайніх двох років об- лаштоване нове місце для набирання води з криниці та купіль, де можна пройтися під потоком джерельної води. На сьогодні тут створено всі умови, щоб віруючі побіля фігури Пречистої Діви чи в каплиці мали змогу дякувати Богу та Божій Матері і в молитві просити спасіння від недуг. Тому приходьте, добрі люди, у Бориничі за порятунком до Божої Матері з вірою в чудотворну силу оздоровчої води в цій криниці з цілющим джерелом.
Мирон СТЕГНІЙ. Фото автора
