16.5 C
Lviv
16.02.2025
«Вісник Розділля»
Новороздільська ОТГ

“Пряникове Різдво” – “новороздільське кіно”

Прем’єра фільму «Пряникове Різдво», яка відбулася у неділю в залі МБК «Молодість», стала не лише прем’єрою роботи молодих режисерки та оператора, але й, свого роду, прем’єрою «Новороздільського кіно», бо й уже згадувані творці фільму, і актори, і навіть обрані локації фільму – усе це наше, наші люди, мешканці громади, наші місцини, і наша різдвяна атмосфера.

Повний зал Будинку культури (в межах обмежень, звісно, передбачених карантином),  захоплене сприйняття прем’єри (наступного дня, 15 лютого, фільм демонструвався у клубі с. Тужанівці і в Тужанівській школі) явно продемонстрували аншлаг фільму.

У  вирі отримуваних заслужених похвал, вдячних слів і багатолюдної фотосесії вдалося виловити  хвилинку на спілкування з Мартою РЕПІНЬОВСЬКОЮ, онукою славної пам’яті отця Василя Репіньовського, багаторічного улюбленого пароха церкви в с. Крупсько (о. Репіньовський правив і в капличці на своєму подвірї у смт. Розділ), яка загорілася ідеєю створення фільму і стала його ініціатором, сценаристом, режисером та організатором.

-Марто, звідки появилася ідея зняти «Пряникове Різдво»?

-Взагалі я з 8 класу почала знімати короткометражні фільми (щоправда, ще раніше почала з коротких маленьких відео на YouTube). Згодом зрозуміла, що хочу чогось більшого, загорілася бажанням знімати більш масштабні  речі.  

Прем’єра першого мого короткометражного фільму «Не покидай»  відбулася минулого року у міській бібліотеці.  Нині ж – перший мій повнометражний фільм.

-Звідки такий потяг до кіномистецтва? Загалом, Марто, давай познайомимося ближче – кілька слів про себе, будь ласка.

-Я народилася і виросла в смт. Розділ, де й навчалася до 9 класу. Потім пішла навчатися у Новороздільську спеціалізовану школу №4.   Саме в цій школі, вважаю,  розвинулася, так би мовити, «по повній програмі», познайомилася з дружніми, теплими людьми, які мене підтримували. На мій вибір займатися кіномистецтвом професійно вони також вплинули, зокрема,  десь підштовхнув директор Богдан Степанович Бабій: він завжди підтримував, вірив у мене, допомагав, коли виступала чи коли щось придумувала,  от як інтерв’ю у нього брала. Звісно, і моя мама, Світлана Василівна, яка навчає  англійської мови у цій школі, завжди є моєю надійною опорою.

Тому і вирішила   йти далі: нині я студентка І курсу факультету режисури кіно і телебачення Львівської філії Київського національного університету культури і мистецтва.

-Ви створили фільм у творчому тандемі з оператором Романом Василишиним, який, до речі, також випускник 4-ї школи, а ще наш давній редакційний друг, який часто надавав фото для «Вісника Розділля» ще зі шкільних років. Як пересіклися у творчих пошуках?

-Коли тільки загорілася бажанням зняти фільм, одразу ж подумала про оператора.  Першим  на думку спав Роман Василишин: знала, що він профі у своїй справі. І не помилилася – Роман дуже працьовитий. Він не лише не здавався ні при яких труднощах, але й суттєво підтримував увесь колектив.

А як з підбором артистів? Це настільки незвично і приємно водночас, коли бачиш знайомі обличчя на екрані, коли несподівано відкриваєш нові таланти у людях, з котрими спілкуєшся щоденно. Крім того, у титрах побачили цілі династії акторів, зокрема, Репіньовських…

-Підбором артистів також займалася сама. Зазвичай у таких випадках  організовують кастинги для акторів, але оскільки часу було обмаль (у вересні визрів задум, а розпочали зйомки  у жовтні), то залучила і родину, і знайомих. Допомагала бабуся, їмость Марія Репіньовська (водночас і виконавиця головної ролі), підбирати акторів. Хлопчик Святко – мій рідний брат,  дівчинка Оля – моя двоюрідна сестричка. Давно знайома з театральним колективом «Маска» під керівництвом Лілії Томащук, тож і звідти чимало акторів. 

Я доволі самокритично ставлюся до себе,  як і до інших, але при зйомках намагалася бути в міру суворою, адже люди різного віку, тож і підхід потрібен до кожного свій.

-Ще зацікавило, де ви знаходили локації для зйомок?

-Усі місцеві…  Сцена народження Ісуса – самі створювали із сіна, пастухів знімали, виїжджаючи на природу неподалік Роздолу, Ірода – у приміщенні Палацу культури Миколаєва.

Необхідною складовою  будь-якого кіно є його фінасування? Хто був вашим спонсором?

– Магазин «ОНЛАЙН» підприємця Івана Василишина.  Також пожертвували кошти на створення локацій родина Стасюк, і Репіньовських, звісно.

-Щиро вітаємо Вас з успішною прем’єрою! Вірю,  це лише початок успішного творчого розвою. Але маємо надію, що усі  прем’єри  ваших фільмів відбуватимуться насамперед на рідній новороздільській сцені. Успіхів, наснаги  і творчих Вам злетів!

Розмову вела Віра ВЛАСЮК

ІЗ ТИТРІВ

Бабуся Текля – Марія Репіньовська, Святко – Василь Репіньовський, Оля – Соломія Репіньовська сестра Яна – Яна Стоякевич, пастух 1 – Василь П’ясецький, пастух 2 – Роман Луцишин, пастух 3 – Ігор Шух, Діва Марія – Вероніка Кирилюк, Йосиф – о. Іван Рибко, Ангел – Марія Шквирко, Чорт – Денис Гураль, Ірод – Роман Залуцький,  Цар 1 – Олег Фіковський, Цар 2 – Руслан Петрук, Цар 3 – Михайло Туряб, Жид – Мирон Шпаргала, Жидівка – Тетяна Дребот, Воїн – Андрій Мартиненко.

 Автор сценарію і режисер – Марта Репіньовська. Головний оператор – Роман Василишин. Оператор 2 – Мар’ян Репіньовський. Помічники оператора – Микола Береза, Олег Пархоменко. Квадрокоптер – Ярослав Олійник. Режисер монтажу – Дана Яцура. Саундпродюсер – Святослав Григорчук. Костюми – Оксана Бінас, Василь Підкович, Роман Боднар, Марія Репіньовська. Біжутерія – Мар’яна Гнатів. Гример – Діана Островська. Асистент режисера – Марта Любченко. Реквізити – Світлана Король, Василь Підкович, о. Петро Курпіта, Галина Леськів, Софія Олексів.  Оператор бекстейджу – Ангеліна Репіньовська. Допомагали – о. Василь Репіньовський, о. Богдан Репіньовський, Світлана Репіньовська, Ірина Репіньовська, Віталій Стасюк, Соломія Стасюк, Галина Стасюк, Роман Сидор, Богдан Чичотка, Оксана Чапуріна.

Фільм створено за підтримки магазину “ОНЛАЙН”

Схожі повідомлення

Кортеж із тілом загиблого воїна Юрія Яроша зустрічаємо сьогодні орієнтовно о 15.00год. в селищі Розділ

admin3

Дмитро БРАТИНА – Герой нашого часу,  енергійний і  самодостатній, який прагнув реалізувати себе і мріяв з другом – десантником Романом після Перемоги над кацапською ордою відкрити в місті «Тату – бар». Не судилося – загинув як лицар у бою за Україну…

admin3

Фірмовий мед, «тарантовані» коні, конопляні полотна та водні подорожі до Одеси – ЕКОНОМІКА РОЗДОЛУ при Жевуських

admin3

Ірина Крижанівська: «Усе, що слід знати про електронний лікарняний»

admin3

ФК «Новий Розділ» – ФК «Щирець»: «валідольний»  матч, на жаль,  на користь гостей…

admin3

Відео про рідне місто контрастів

admin2

Залишити коментар