Безкоштовні медицина і квартири, забезпеченість роботою, безтурботне життя та багато чого іншого, про що можуть розповісти люди, які сумують за «славним» минулим, або життям у Радянському Союзі.
Однією з характерних рис російської пропаганди є те, що у своїх повідомленнях вона активно використовує ностальгію за СРСР як ефективний інструмент впливу на різну аудиторію. Переважно це люди, яким далеко за 50 і які застали Союз у всій брежнєвській красі. Вони з усмішкою на обличчі пам’ятають ті чудові часи, коли трава була зеленішою, небо синішим, а на радянщині всім жилося добре, ігноруючи всі негативні моменти.
Саме гра російської пропаганди на ностальгії сформувала в населення Криму, східних регіонів України негативне ставлення до Заходу (ЄС, НАТО, США) як «одвічних» противників СРСР, а до населення Західної України як «бандеро-фашистів-націоналістів», які вбивають усіх, хто заговорить російською.
Туга за батьківщиною…
Ностальгія (від грецької νόστος – повернення додому і άλγος – біль) – це болісна туга за своєю Батьківщиною. Проте ностальгію неможливо звести лише до переживання туги за домом, минулим або Батьківщиною. Існує як мінімум сім інтерпретацій ностальгії. Найширшими є два розуміння ностальгії – бажання повернути попереднє становище і спроба одомашнити чужу навколишню дійсність.
Якщо мову вести про ностальгію за СРСР, то вона виявляється в тузі за радянським ладом і суспільством, соціальною захищеністю, радянською культурою або естетикою радянського періоду. Це притаманне частині населення Російської Федерації, пострадянським країнам, громадянам Польщі, ФРН, Румунії, Болгарії, Ізраїлю, Канади, США, які народилися в СРСР, тобто представники «радянського покоління».Таке явище спостерігається з моменту розпаду СРСР і гіпотетично триватиме до 2040–2050 років. Тобто поки остаточно не зникнуть представники «радянського покоління».
Ковбаса за два двадцять.
У населення позитивне сприйняття радянського минулого викликане передусім: спогадами про власну молодість, про прояви радянської епохи; пануванням у широких верствах суспільства духу колективізму, товариського ставлення один до одного; соціальними аспектами.
Негативним аспектом ностальгії за радянським ладом є те, що народ заперечує або недооцінює всіх тих недоліків, які були в СРСР. Також населення схильне перебільшувати переваги радянської системи – соціальної справедливості, стабільності, безпеки, низьких цін, доступності житла, освіти, охорони здоров’я.
Здебільшого до ностальгії вдаються пенсіонери, які добре пам’ятають ті «добрі часи», а також та частина населення, що звикла до радянського способу життя.
Ностальгія за СРСР в Україні.
Ностальгія є сильною зброєю в руках російської пропаганди, адже завдяки їй Росії вдалося безболісно захопити Крим та розв’язати війну на Сході України. Вона є дієвою, бо формувалася не тільки політичними заявами, а й книгами, фільмами та серіалами.
Звісно, ці цифри не критичні, але вони свідчать про необхідність роботи із суспільством. Адже саме на ностальгії зіграла російська пропаганда, коли РФ окупувала Крим і розв’язувала війну на Донбасі.
СРСР – це країна мрій… Тобто ні, але ви згадайте Росія понад два десятиліття поспіль нав’язувала тези, що СРСР був казковою країною мрій і що нинішня Росія – це і є той міфічний «Союз». Саме ці тези поширювалися на населення Криму та Сходу України, які спонукали їх підтримувати дії Кремля і навіть прагнути приєднання до РФ.
Все працювало в російській пропаганді для просування цих ідей: фільми серіали, книжки, висловлювання політиків. Адже основу для розв’язання війни Росія готувала заздалегідь, а події 2014-го й у подальші роки лише остаточно сформували вигідну картинку для роспропаганди.
