Події останніх років в сфері медіа Російської Федерації викликають дедалі більше занепокоєння у світової спільноти та тієї невеликої групи місцевих лібералів, яких це хвилює. У рейтингу свободи преси за 2012 рік, Росія опинилася на 142 місці між Гамбією та Колумбією, а все тому, що офіційний Кремль розглядає медіа в державі передусім як інструмент розповсюдження своєї позиції серед російського суспільства та міжнародної спільноти. Така політика унеможливлює існування альтернативної точки зору, а ті незалежні видання, які демонструють потенційно альтернативний погляд, стають об’єктами пильної уваги і контролю.
Основною подією в кардинальній зміні парадигми висвітлення України в медіа північного сусіда стало фактичне переформатування відносно нейтральної новинної агенції “РІА Новости” в інформаційно-пропагандистський канал “Russia Today” (“RT”) на чолі з ведучим телеканалу “Россія 24” – Дмітрієм Кисельовим. Відомий своїми нетолерантними та відверто антиукраїнськими заявами, Кисельов очолив найбільшу новинну агенцію з сотнями співробітників, з покриттям трансляцій у 165 країн світу та більш ніж мільярдом переглядів на Youtube. Використання досвіду “BBC” та “Голосу Америки” для виконнаня завдання ретранслювання думки президента Росії Владіміра Путіна стало першим кроком для встановлення одноманітного інфопростору та специфічної залізної завіси, через яку може мовити лише “Russia Today”.
Наступним кроком в політиці знищення альтернативної думки у висвітленні українських подій стала ліквідація незалежних ліберальних видань та телеканалів.
Відомий своєю досить збалансованою позицією телеканал “Дождь” після публікації суперечливого опитування “Чи повинні були віддавати Ленінград німцям, якщо б це врятувало сотні тисяч життів?” намагалися закрити шляхом витіснення його з телевізійних мереж. “Дождь” – супутниковий телеканал, тому цілковито залежить від локальних мережевих провайдерів, як то Акадо чи Вимпєлком, які ретранслюють його по кабелю та платять за це гроші. Це означає, що натиснувши на цих провайдерів, російська влада могла залишити канал без фінансування.
Україна щотижня згадується в пропаганді російських ЗМІ. На даний час існує шалена кількість російських політичних ток-шоу, які виходять на російських телеканалах. Таким чином, можна спостерігати, що всі російські політичні ток-шоу з тижня в тиждень розповсюджують одні і ті самі меседжі і при цьому дуже скоординовано. Не буде такого тижня, де взагалі б не згадали Україну. Найпопулярніший меседж — що вибори в Україні були сфальсифіковані і їх не треба визнавати. Відповідно, коли ми бачимо, що українські канали чи сайти повторюють те саме, це дає нам підстави стверджувати, що вони розповсюджують меседжі російської пропаганди.
