Розхитуючи суспільно-політичну ситуацію в України, РФ переслідує кілька цілей. Перш за все, це стосується спроб зруйнувати єдність антиросійської санкційної політики. Подруге, підтримання певної напруженості в регіоні, особливо у Східній Європі, підвищує значення РФ та має нести меседж, що світова та європейська безпека без Росії неможливі. Потретє, підтримка сепаратистських рухів в ЄС продиктована прагненням створити прецеденти, завдяки яким можна буде примусити Європу в майбутньому визнати анексію Криму, а самі країни зосереджуватимуться на стабілізації внутрішньої суспільно-політичної ситуації, тож стримування РФ перестає бути пріоритетом їхньої політики. Росія також активно використовує наявні протиріччя, які виникають між ЄС та США, зокрема зменшення узгодженості їх зовнішніх політик. Невипадково одним із конфліктних питань цих відносин стало питання санкційного тиску на Росію.
Експертне середовище, що входить до наукової ради при Раді безпеки Росії, рекомендує правлячій еліті РФ переконати керівництво ЄС у необхідності розбудови нової архітектури безпеки у Європі. Стверджується, що РФ і Євросоюзу передусім треба зосередити зусилля на розмиванні меж і де-факто конвергенції інтеграційних блоків ЄС та «Євразійського економічного союзу». Російській стороні рекомендують відмовитися від конфронтаційної політики й запропонувати деяким державам ЄС одночасну участь в інтеграційних форматах, що здійснюються під геополітичним і геоекономічним «патронажем» РФ. Росії радять підтримувати зовнішньополітичну самостійність Франції і лідерство Німеччини в ЄС на противагу США.
Стратегічні інтереси Росії полягають у розхитуванні євроатлантичної єдності та перебудові всієї архітектури європейської безпеки на таку, де б провідна роль належала РФ. Відповідні ініціативи просуваються як на рівні офіційної дипломатії Кремля (з часів президентства Д. Медведєва), так і шляхом стимулюванням розбіжностей всередині НАТО та непрямою підтримкою окремішньої європейської безпекової політики.
