Магічна «мафія» вишиванок Лесі ДЕМЧУК

Леся ДЕМЧУК

9 березня вишивальну виставку відкриває у МБК «Молодість» народна майстриня, непосидюча, надзвичайно творча, креативна і позитивна Леся Демчук.

З її вишитими шедеврами новороздільці уже частково знайомі, хоча оглянути усі вироби майстрині практично неможливо, бо наскільки широкий спектр її мистецьких поробок, окрім унікальних вишиванок, настільки ж і безмежна географія її робіт, котрі помандрували світом. Власне, іноді складається враження, що Лесю дуже добре знають і високо цінують у вишивальницькому всеукраїнському світі, навіть іноді краще і глибше аналізують її внесок, ніж самі земляки.
Леся – не просто вишивальниця, вона також активна організаторка творчих проектів, зокрема, на всеукраїнському рівні. Свого часу пригадується, ми розповідали про всеукраїнський проект «Вишивка етнографічна» - брошуру «Український народний орнамент: вишивки, тканини, писанки» авторства Олени Пчілки, виданий в 1876 році (до речі, за своє дослідження Олена Пчілка отримала перший гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі), «перевишивали» українські майстрині. Майстриням (серед них і Леся та її донечка) довелося неабияк потрудитися, відтворюючи листи альбому - за 3,5 роки вдалося створити 12 колекцій. Вся колекція передана в дар Музею Лесі Українки в Києві.
Наступний проект – «Відродження Борщівської народної сорочки». Майстрині відшили 21 зразок жіночих та чоловічих фрагментів унікальних борщівських сорочок. Також відшитий зразок з понад 10-ма змережуваннями, що використовувалися для зшивання цих сорочок. «Борщівська сорочка – одна з чорних перлин в намисті народної вишивки, - поетично розпочинає розповідь Леся Демчук. І далі її не зупинити. - Характерна тільки для Борщівського району, що на Тернопільщині. Вишиття незмінне з давніх часів, і навіть брокарські взори на неї не вплинули: тут майже немає хрестика. Натомість шви, які вважалися забутими. Це і підстелений хрестик, колодки, крицькі шви, подільські змережування, верхоплут, штапівка, кафасор, стебловий шов, півхрестик, лиштва пряма й коса, підстeлeний хрeстик, штапівка, ланцюжок, одинарний прутик, низинка, набирування, яворівські шви, городоцькі стіби, гладь вільна та рахункова (від одного лишень переліку голова йде обертом, тож точність кожної назви не гарантую, а Леся не тільки розпізнає їх, а кожної техніки може навчити на ходу). Основна частина вишивки – вовна. Бідніші люди вирощували чорних ягнят, пряли нитки, тож натуральна чорна нитка не линяла, звідси і добре збережене забарвлення у сорочок, яким уже понад сто літ. Вишивали переважно на коноплі. Сорочки представлені різними роками, мода мінялася, ось далі йшло використання металізованих ниток, дуже дорогих на той час, бісеру і леліток. Представлені і білі сорочки, але лишень шлюбні і лишень чоловічі (жіночих білих вишиванок на Борщівщині не було). Чому чорна сорочка: існує легенда, що татари при нападі винищили багато людей у Борщівському краї, тож жінки дали зарок сім поколінь шити лише чорні сорочки. У 20-х роках минулого століття закінчилися ті сім поколінь, тож почали вишивати і барвисті сорочки».
Майстриню можна слухати безкінечно, поглинаючи її обширні пізнання у нитках, географії, історії і залюблення у вишиванку.
«Наша «мафія вишивальна», - жартує Леся, - це вишивальниці з усієї України – Тернопіль, Київ, Надвірна, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне, Львів, які дружать понад 15 років. Розпочали із спілкування ще далекого 2004 року на інтернет-форумі «Спілкування за вишиванкою», до речі, єдиному україномовному». Зараз дівчата, до речі, уже працюють над наступним проектом – гадяцька сорочка. Ця «мафія» і створила всеукраїнський проект «Відродження Борщівської народної сорочки» і тепер демонструють його по всій Україні. виставка-презентація відшитих зразків борщівської народної сорочки відомими майстринями з цілої України. Нещодавно у нашому місті ця виставка діяла у бібліотеці-філії по вул. Л. Українки, згодом «поїхала» на ХІІІ книжкову толоку у сусідній Миколаїв. А від завтра – виставка в міському Будинку культури «Молодість». Приходьте – є на що подивитися, є що послухати, є ким гордитися: Леся Демчук – справжня вишиванка-перлинка мистецьких талантів нашого міста.
Віра ВЛАСЮК
Фото Ольги БЕРЕЗИ