РОЗДУМИ З ПРИВОДУ

А у молоді є майбутнє?

Більшість людей вважають, що молодь – головна рушійна сила сучасного світу, у руках яких знаходиться майбутнє держави. Вони давно показали свою активну життєву позицію в сучасному державотворчому процесі. Але для того, щоб з часом перейняти владу у свої руки, повинні бути надані всі умови для цього. За роки незалежності України кількість молоді, яка здобуває вищу освіту і є студентами, збільшилася майже вдвічі, але водночас із позитивними аспектами виникає й «інший бік медалі».
Майже кожен випускник закладу середньої чи вищої освіти зіштовхується з найгострішою проблемою сучасності – працевлаштуванням. Це у свою чергу призводить до зростання безробіття та зниження рівня життя.
Актуальність проблеми характеризують, зокрема, такі цифри, що на сьогодні приблизно половина безробітних – молоді люди віком до 30 років, а рівень безробіття серед молоді є значно вищий, ніж серед інших вікових категорій. Питання забезпечення зайнятості молоді є важливим для суспільства й держави. Ігнорування вказаної проблеми може призвести до відсутності кваліфікаційного кадрового потенціалу в країні, підвищення рівня незайнятості, злочинності серед молоді. Як показує статистика, лише 40% опитаних студентів закладів вищої освіти України вважають, що вони зможуть отримати роботу за спеціальністю, а третина випускників змінює свою професію й здобуває іншу спеціальність. Більше того, навчаючись у закладі вищої освіти, сама зіштовхнулася з цією проблемою: половина одногрупників, починаючи з другого курсу, почали шукати роботу не за спеціальністю, а таку, яка надасть їм можливість оплатити навчання та гуртожиток.
Роботодавці не хочуть брати на роботу початківців, мотивуючи це відсутністю в них досвіду. Тоді виникає запитання: а де ж отримати цей досвід? Уявімо, що ви випускник загальноосвітньої школи.
Бажання йти вчитися надалі у вас нема, тому залишається лише шукати роботу. Багаторічний досвід ринку праці показує, що мало роботодавців згідні надати роботу такій людині. Після декількох відмов ще недавній випускник «бере в руки» свою ініціативність, активну позицію, велике бажання працювати, а також біометричний паспорт та їде заякордон. Хіба не вистачає роботи для амбіційних людей у нас в Україні? Безперечно, робота для таких є, але чи захоче людина витрачати свій час, сили та великий потенціал за зарплату трішки більшу, аніж прожитковий мінімум.
Це ж стосується й випускників закладів вищої освіти. Наявність необхідних знань і навиків, здатність до творчої діяльності, висока працездатність і мобільність, сприйнятливість до інновацій, гарне здоров'я – усе це мотивує молодь або шукати роботу в Україні, яка буде цілком задовольняти їхні потреби, або шукати «кращого життя» в інших країнах, де такий кадровий потенціал дуже ціниться.
Допомога молодим людям правильно почати свою трудову діяльність сприяє забезпеченню їх успішного руху на шляху до гідної праці. Чим більше часу витрачається для того, щоб стати на цей шлях, тим складнішою стає ця проблема, особливо якщо такий шлях взагалі відсутній.
Марія Ясевич