ОСВІТЯНСЬКО-БІБЛІОТЕЧНИЙ ЗРІЗ

Ви для мене і «Рута червона», «Два перстені», дзвінкий «Водограй»

Пам’яті видатного композитора Володимира Івасюка у його сумне 70-річчя


Володимир Івасюк

Він був залюблений у життя, задивлений у майбутнє. Мав дивовижні очі темно-синього кольору, який рідко побачити у чоловіків… Такими словами розпочалася в міській бібліотеці для дітей музична година, присвячена пам’яті українського композитора Володимира Івасюка. Із затамуванням подиху слухали п’ятикласники ЗШ №2 (класний керівник Горбачевська У.А.) розповідь викладача Новороздільської школи мистецтв ім. О.Рудницького Денис Мирослави Михайлівни про життя і творчість В.Івасюка.
Народився він 4 березня 1949 р. в м. Кіцмань. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні. А ще був живописцем.
З дитинства батьки помітили у сина здатність до музикування. З п’яти років займався грою на скрипці. Після 6-го класу вчився в Київській музичній школі для обдарованих дітей. Навчався в Чернівецькому медінституті, згодом вчився в Львівській консерваторії. На 3-му курсі написав пісню «Червона рута» , яка стала першим тріумфом молодого митця.
Пісні В.Івасюка відомі не лише в Україні. Автор 53-х інструментальних творів, музики до декількох спектаклів, 107-ми пісень на власні тексти. А також на слова Р. Братуня, С. Пушина, Д. Павличка, Б. Стельмаха, Р. Кудлика. Він є одним з основоположників української естрадної музики. Найвідомішими першими виконавцями пісень В.Івасюка були ансамбль «Смерічка», Софія Ротару, В.Зінкевич, Назарій Яремчук і його донька Марічка, А.Кудлай.
Володимир Івасюк був відомий своєю принциповою національною позицією, тому відмовився писати російською мовою, стверджуючи, що він – український композитор. Коли зазвучала «Червона рута», а згодом «Водограй», «Балада про мальви», «Балада про дві скрипки», «Я піду в далекі гори», «Тече вода», «Тільки раз цвіте любов» - їх підхопив увесь світ. Їх виконували польські, чеські, грузинські, японські, російські виконавці, співали їх моряки на всіх суднах світу.
В.Івасюк був молодою життєрадісною людиною, чемний друг і вдячний товариш. Працелюбний і мрійник. Не цурався доброї компанії, був її душею. І працював до самозречення. Нерідко всю ніч. Володя був добрим спортсменом, займався підводним плаванням.
Однак успіх молодого композитора не залишився поза увагою і іншої категорії людей – недоброзичливців і заздрісників. 24 квітня 1979 р. сталося непоправне. Володимир Івасюк вийшов до консерваторії і по дорозі зник. Йому було лише 30 років. Та час і Господь розставили усе на свої місця. Вже посмертно нагородили композитора премією Т.Г.Шевченка. А 1 березня 2009 р. Указом президента Володимиру Івасюку присвоєно звання Герой України.
Школярі з великим хвилюванням та увагою прослухали пісні композитора. Добрий слід залишив цей захід в душах і серцях дітей. Адже серед них були і такі, котрі почули про нашого українського композитора вперше. Такі зустрічі дуже потрібні і необхідні.

Що було тоді з Вами – не знаю.
Та цей погляд болить дотепер .
Я пісні Ваші серцем співаю,
Ви для мене живий – не помер.

Хочеться подякувати всьому колективу Новороздільської школи мистецтв ім. Олега Рудницького в особі викладача Денис Мирослави Михайлівни за добру справу і тісну співпрацю.
Ада Пекарська