ЮВІЛЕЇ

Як і личить вишуканим книгиням, ювілейну урочистість вони підготували скромно і без зайвого пафосу. Але як винахідливо, як задушевно!..

Всеукраїнський  день бібліотек в м. Новий Розділ

50 літ – 15 років. Такі ювілейні дати звела докупи на професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек – МЦБС (міська централізована бібліотечна система). З цих дат виокремлювалися 5-тірки, бо ж лишень «на 5» оцінюють роботу бібліотек містяни.

50 років – серйозний рубіж, коли вже можна підводити підсумки, робити висновки, ділитися напрацюваннями. Хоча для книгозбірні хіба це вік? Адже перші книги, вірніше, їх прототипи, ще на глиняних дощечках чи корі дерева, появилися далеко до нашої ери. 30 ж вересня 1452 року (тобто 567 літ тому) в друкарні Йоганна Гутенберга вийшла в світ перша в Європі справжня солідна книга — Біблія. Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). Найдавніша з них — клинописна Бібліотека Ашшурбаніпала в Ассирії (VII ст. до н. е.), а найбільша — Александрійська бібліотека, в якій були зібрані рукописні книги античного світу (III ст. до н. е.). Першою відомою бібліотекою можна вважати храм в Ніппурі. У храмовій школі була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані.
Одна з працівниць жартома зауважила: є день бібліотек – нема дня бібліотекаря. Можливо тому, що бібліотекарі – особливі люди. Вони повсюди, вони – на перетині усіх світів. Хто розповість, порекомендує, заохотить гарною книгою? – Бібліотекар. Хто знає все про все? – Бібліотекар. Хоч тобі про історію, хоч про політику… Письменники-поети нашого міста: хто їх прихистив? – Бібліотекарі. Там, серед книжкових запашних полиць, вони і черпають натхнення. Художники, народні умільці: де познайомитися з їх творчістю? - В бібліотеці. Тут постійно діють виставки талановитих новороздільців. Потребуєш духовної розради, розвитку і самовдосконалення – йди в бібліотеку. Не помилишся: не тільки вислухають, поговорять, порадять, а ще й пригостять запашною кавою. Культура, освіта, навіть інформатика – бібліотекарів не застанеш зненацька ніякою темою. Театр! Він тут на усіх заходах – і навіть лялькові вистави для міської малечі відродилися саме на бібліотечній сцені за текстами та постановками Г. Приріз. Цього ж дня усі присутні ще й відзначили: усі без винятку наші новороздільські бібліотекарки по праву можуть отримати звання міс жіночність, міс елегантність, міс краси…
Втім, святкували скромно, але як задушевно. Боже благословення з уст отця Івана Рибка. Щирі вітання від колег – міського голови Андрія Мелешка і начальника відділу з питань гуманітарної політики Оксани Єсауленко, працівників культури (Ірина Сагало, яка у віршоване вітання вплела і побутові побажання – «нові меблі й дах не тік» вокальний колектив Наталії Фіцали), від місцевих письменних творців слова – Марії Ремез з онукою Настею, Марії Іскандарової, Валентини Косів, Зенона Іщака, друзів давніх – секретаря Новороздільської ради Ірини Кравець, Саші Міхальцова, Василя Василишина (центр «Тавор»), депутата міськради Анатолія Шалаєва (у подарунок – вивіски для трьох бібліотек міста), від колеги Галини Штігер, молодого бібліотекаря Новороздільської ЗШ №3 Наталі Дроздової.
Подарунки найкращі – бо ж книги. І потрібні – бо затишок і красиві приміщення – також творіння дбайливих рук цих незвичайних жіночок. І яка віддяка – щирість, жарти, сміх, цукерки з побажаннями, спільні спогади і слова «на пам’ять». А чого вартує жартівлива інсценізована сценка матері й дочки, які спільно обирають професію (найкращу звісно – бібліотекаря), яку неперевершено зіграли Надія Мельниченко і Ганна Сімонова. А ніжні звернення до бібліотеки пронизаної творчим вогником натхнення і чутливості директора МЦБС Галини Приріз – мурашки по спині і сльози втіхи… Втім, бібліотекарі завжди вміють перетворити будень у свято, зачепити найпотаємніше в душі і відправити на пошуки мрії, які не лишень народжуються у хвилини натхнення, але й неодмінно збуваються…
Подяками нагороджено директора МЦБС Галину Василівну Приріз, завідуючу бібліотеки-філії №1 по вул. Л. Українки Галину Василівну Вілкову, заступника директора МЦБС по роботі з дітьми, яка із 50-ти літ 49 тут пропрацювала, Аду Миколаївну Пекарську, творчих бібліотекарів Світлану Федорівну Ференс, Ганну Йосипівну Сімонову, Надію Богданівну Мельниченко, Анастасію Михайлівну Пелющак, Романію Федорівну Василиків, Стефанію Володимирівну Дербіж, Наталію Іванівну Кобу, Ганну Тадеївну Пікулу, Ольгу Олексіївну Кондратенко, працівників бібліотеки, які підтримують затишок у книгозбірнях, Галину Семенівну Данчевську, Марію Михайлівну Базарко, Катерину Миколаївну Бабій.
Спочатку було Слово. Слово живе тут, у книгозбірні, де, як свідчать написи на бібліотеках Давньої Греції, «мертві живуть і німі розмовляють». І мудрість, і терпіння, і душа, і дії – все в книгах, у книгозбірнях, у роботі бібліотекарів.
Віра ВЛАСЮК