27/12/2019

ТОВ «ДМЗ «Карпати»: Незважаючи на вражаючі виробничі показники за підсумками 2019-го року, на підприємство безперервно «тиснуть» всілякими перевірками та провадженнями...

...і тоді міський бюджет позбудеться щорічних 20-30 мільйонів гривень податків, майже 800 працівників – однієї з найбільших зарплат у місті, випускники ліцеїв – можливості працювати у Новому Роздолі за фахом, а з ростом професійної майстерності заробляти майже як за кордоном. Власне, без перебільшення, тоді втратить не тільки місто, а й держава – зокрема, в частині податку на землю, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб. Цьому моторошному сценарію можна запобігти, якщо новороздільська громада, депутати всіх рівнів підкладуть плече мегазаводу «Карпати», котрому хтось підставляє підніжку!

У липні, коли репортер брав інтерв’ю у директора ТОВ «ДМЗ «Карпати» Ростислава ГАПАТИНА та засновника підприємства Анатолія АЛЕКСЄЄНКА, на запитання, чи вражаючі показники, здобуті колективом у 2018-му та поточному році, вдасться і надалі нарощувати, або ж хоча б утримувати на досягнутому рівні, що дало можливість заводу, що ще декілька років тому тихо занепадав, увірватися в трійку найпотужніших виробництв залізничної галузі, керівник обережно відповів, мовляв, про це можна буде напевно стверджувати восени – наприкінці 2019-го. От тоді й зможемо говорити про досягнуті результати та перспективи...

Час збіг швидко і минулої суботи репортер знову мав тривалу розмову з директором «!ДМЗ «Карпати» Р. ГАПАТИНОМ - якраз про підсумки. І цього разу, як і влітку, Ростислав Романович вразив уяву газетяра показниками підприємства. Навіть пригадалася студентська практика наприкінці 70-х у Харкові, де вдалося брати інтерв’ю у директорів знаменитих на весь Союз Харківського тракторного та турбінного заводів, які досягненнями «вбивали на повал». Бо це було щось неймовірне, і закарбувалося у пам’яті. « І ми маємо свого гіганта, «новороздільського дракона», дай йому Боже кріпості і довголіття!» - мимохіть спалахували в думці газетні штампи, аж поки Ростислав Романович не перервав мою ейфорію від статистичних рекордів підприємства несподівано тривожним продовженням. І тут вже було не до литаврів, а радше – до набату. Утім, аби у читача та новороздільської громади не склалося враження, що це тільки похмурі висновки автора, пропонуємо запис усієї розмови з Ростиславом ГАПАТИНОМ.
ТОВ «ДМЗ «Карпати»




Цифри, як і факти – річ уперта: у порівнянні з минулим роком статистика по виробничих та податкових показниках заводу зросла по всіх позиціях


- Завершується рік, і як домовлялися під час попередньої розмови влітку, прийшов час поговорити про підсумки підприємства. До речі, пане Ростиславе, у рейтингу міських чуток, ваш завод і надалі перебуває у лідерах серед міських підприємств за згадуваністю по зарплаті. Так що, очевидно, напрошується розпочати інтерв’ю із цього та інших підсумкових показників ТОВ «ДМЗ «Карпати»...

   - Гаразд, якщо про підсумки, то про підсумки – у порядку вступу дозволю собі перефразувати одну крилату фразу, народжену під час минулих президентських виборів. Отже, чого досяг колектив підприємства станом на 21 грудня 2019-го року мовою цифр, які, власне, є точною оцінкою нашої роботи.
   Розпочну із заробітної плати, про що і новороздільці говорять, і ви насамперед запитуєте. Отже, середня заробітна плата працівників нашого заводу за 2019 рік склала 16 тисяч 198 гривень і 22 копійки. А тепер – про інші заводські цифри.
   За 11 місяців 2019 року обсяг товарної продукції, яку завод виготовив і реалізував, склав 1 мільярд 660 тисяч 954 гривні.
   На сьогодні на підприємстві трудиться 792 працівники, що на 120 осіб більше, ніж за цей же період у минулому році.
   У 2019 році, станом на 21 грудня, завод виготовив 1 тисячу 367 вагонів – і це не остаточний показник, бо до кінця поточного року буде, як мінімум, одна, а то і дві прийомки Центру прийому залізничних вагонів.
   У номенклатурі вагонів, які виготовлені, такі позиції: 403 одиниці напіввагонів, 858 одиниць 120-кубових вагонів-зерновозів, 93 одиниці зерновозів з об’ємом кузова 104 куба і 13 платформ.
   За 11 місяців 2019 року завод загалом сплатив до різних рівнів бюджетів 122 мільйона 586 тисяч гривень податків. Обсяг податків, які сплачені підприємством виключно у місцевий бюджет Нового Роздолу, складає 28 мільйонів 348 тисяч гривень. (Аби уявити, який це вагомий для міської скарбниці показник, для порівняння наведемо красномовний факт: у 2019 році з міського бюджету на фінансування поточних витрат новороздільських шкіл, як от на заробітну плату та енергоносії, виділено 54 мільйона 638 тисяч гривень – І. Б.).
   Якщо говорити про вказані загальні податки, то у порівнянні з минулим роком вони зросли в порядку на 40 мільйонів гривень, якщо говорити про податки в місцевий бюджет, то у порівнянні з минулим роком вони зросли на понад 9,5 мільйона гривень.
   Про імпортно-експортні операції ТОВ «ДМЗ «Карпати» у 2019 році. Зокрема, за імпортні товари, тобто продукцію, придбану за кордоном і завезену на підприємство, у державну митну службу сплачено 48 мільйонів 925 тисяч гривень митного збору і податків. Це при тому, що на завод накладено санкцію Мінекономіки України про індивідуальний режим ліцензування для здійснення зовнішньо-економічної діяльності. Отака вийшла скромна відповідь про підсумки року, хоча намагався подавати її максимально стисло. Що ще Вас, а, можливо, й городян, які читатимуть передноворічний випуск «Вісника Розділля», цікавить в сенсі діяльності підприємства?

- Та що вже мовити – цифри говорять самі за себе. Пригадую, як у середині 70-х, коли декілька місяців слюсарював на заводі, що тоді швидкими темпами нарощував виробничі потужності, мій бригадир, Василь Миколайович Матвійчук, любив приповідати новачку про досягнення підприємства: «Де файно? Ходити далеко не треба – дивися туткай. І заробітки добрі, і квартири дають...». Та й, схоже, і зараз у ближніх околітах не знайдеш подібного «ліпшого прикладу». Тому запитання просте: чи вдалося у цьому році реалізувати намічені плани з нарощування виробництва продукції, освоїти випуск нової номенклатури?

   - Справді, цифри, як і факти, річ уперта. І ознайомившись із ними, новороздільці можуть скласти собі уявлення, наскільки динамічно розвивається наше підприємство.
   Щодо поставленого запитання, також є що відповісти. Якщо пригадуєте, влітку у вказаному інтерв’ю ми інформували новороздільців, що тільки почали запускати в експлуатацію колісно-роликовий цех. Отже, станом на сьогодні він вже став на виробничу потужність і продукує за добу 16 колісних пар. Такої кількості нам практично вистачає повністю на об’єми побудованих вагонів. Додам, що на сьогодні ми продукуємо в порядку 110-125 вагонів в місяць.

- Перепрошую, у липні, як Ви зазначали у інтерв’ю, підприємство виходило на рівень виробництва понад 140 вагонів на місяць. Може, Ви помилилися?

   - Та ні, все точно. А така, менша, як Ви підмітили, кількість пояснюється тим, що завод перейшов на виконання замовлення на виробництво 120-кубових зерновозів, а ще маємо замовлення на виготовлення, зокрема, напіввагонів, тому що вони менш затратні у виробництві. Ось і все пояснення.

Швидкими темпами завод побудував сонячну електропідстанцію потужністю 2,7 мегавата. Але, на жаль, не вдається ввести в експлуатацію через...обставини


   Окрім цього, що нарощуємо обсяги виробництва та товарної продукції, яку виготовляємо і реалізовуємо, ми, як і було обіцяно, цього року збудували сонячну електростанцію. Площа земельної ділянки, яку виділила підприємству міська рада під забудову цього важливого об֮’єкта, складає 3,036 гектара, на якій змонтована вказана станція потужністю 2,7 мегавата. Якщо городянам цікаво, додам, що на станцію завезено комплектуючі фотоелементи з Китаю, інвертори – з Іспанії, трансформаторні підстанції закуплено у вітчизняного виробника у Хмельницьку, більшість металоконструкцій завод виготовив самостійно.

- Перелік, безумовно, вражає. Якщо це не комерційна таємниця, скільки ж це завод затратив коштів на їхнє придбання?

   - Звичайно, що не таємниця. А про затрати скажу наступним чином: це не мільйон і навіть не декілька мільйонів гривень... Одне слово, такі проєкти дуже дорого обходяться, тому дуже важливо вчасно їх здати в експлуатацію, щоб вони швидше почали окуповувати вкладені затрати.
   Також у цьому році завод зміг побудувати додаткову фарбувальну камеру в третьому прогоні, благоустроїти і збільшити об’єм фарбувальної камери для вагоноскладального цеху, розрівняти майданчик, який займали непотрібні підприємству споруди – так звана наплавочна станція, приміщення газорозподільчого блоку, старі склади, та належно підготували його для ефективнішого призначення.
   Відзначу ще дещо із здобутків цього року: ми розширили парк вантажних автомобілів і на сьогодні на балансі заводу 8 вантажівок, що працюють за принципом довгої тяги. В нас працює 11 автопідйомників, 10 автобусів, які довозять сотні працівників заводу.
   Все начебто на позір добре: завод розвивається, зарплата належна...
   (На цьому реченні і так зазвичай суворий на вигляд Ростислав Романович помітно спохмурнів і зробив паузу, про щось подумки, мабуть, розмірковуючи. Утім, за мить, наче прийнявши для себе рішення, продовжив – І. Б.).
   ...Однак можу небезпідставно стверджувати, що на сьогодні підприємство неочікувано відчуває тиск, причому з різних напрямків.

Починаючи з літа, підприємством прискіпливіше зацікавилися силові органи – доймає численними запитами податкова, поліція відкрила 2 провадження


- Важко повірити. Невже і ваш унікальний за досягненнями завод, як кажуть, став комусь поперек горла?

   - Давайте, я спочатку оповім, а вже потім будемо робити висновки (після цих слів Р. Гапатин підсунув із стола ближче до репортера пухку-пухку синю папку – І. Б.). Ось у цій папці зібрані запити податкової інспекції за увесь 2019-й рік за підписом п . Юристовського О. В.. Загалом таких назбиралося станом на 21 грудня декілька десятків. Уявіть, скільки довелося і доводиться тратити зусиль, часу та нервів на таку прискіпливість податківців! Бо на кожен запит потрібно готувати відповідь, копії відповідних документів і чергове підтвердження власної правоти. У такому діалозі я просто перестаю розуміти, куди зникає поняття презумпції про невинність, а домінує лише підозра та звинувачення.

- Можливо, з боку податкової інспекції допущено порушення існуючої процедури. Ви цього не з’ясовували?

   - Чесно зізнаюся, що якось було не до того, тому про порушення процедури не казатиму. Але скажу, що навесні цього року я тричі зустрічався з тодішнім головою Львівської ОДА Олегом Синюткою і інформував про таку прискіпливу увагу до ТОВ «ДМЗ «Карпати» цього фіскального органу. Можливо, це дало результат, бо певний період часу нас вказаними запитами податкова інспекція не тривожила. Але починаючи з літа 2019-го інтенсивність таких запитів помітно зросла.
   І така щільна «опіка» податківців підприємством починає не тільки негативно діяти на системний ритм управлінської ланки, ба! навіть на психіку, а й спонукає до певних припущень. Задуматися: а що за тим стоїть?
   Другий аспект, про який також хочу сказати, бо, можливо, городяни не в курсі: на сьогодні стосовно нашого заводу відкрито 2 кримінальні справи. Я б зауважив, доволі цікаві справи. Перша справа стосується травми працівника підприємства Юрія І. (не впевнений, що під час провадження згідно із ККУ можна називати повне прізвище). Отже, суть така: будучи в стані алкогольного сп’яніння, Юрій наприкінці другої зміни впав і розбив до бетону надбрів’я. Звісно, його було доставлено до лікарні, де медики констатували травму, а також стан алкогольного сп’яніння на рівні 4,1 проміле. Невдовзі Юрій оговтався, протверезів, поговорив з медсестрами і прийшов на роботу. А тимчасом кримінальна справа щодо вказаного випадку, як кажуть, «висить». Друга кримінальна справа: десь з півтора тижні тому мав місце схід нашого тепловоза у с. Берездівці, допущений при виконанні машиністом маневрових робіт. При чому – травмованих і постраждалих нема, майнових збитків нема, претензій від сільської ради нема, претензій від підприємства «Сірка» нема, однак, незважаючи на це, кримінальна справа відкрита. Юридична служба заводу, а це фаховий колектив, котрий займається супроводом і розглядом складних питань і проблем, вивчивши обставини вказаного випадку, дійшла висновку, що факту злочину не існує, але попри це міське відділення поліції по факту події таки кримінальну справу відкрило. Знову ж таки виникає логічне запитання: для чого це зроблено?
   А зараз знову повертаємось до теми сонячної електростанції, від якої ми суттєво відхились. Назвемо це третім аспектом. Ми її зараз готуємо до пуску, але, тим не менше, зиску з тогу ще, схоже, чекати довго. Тому що, виявляється, у Новому Роздолі відсутній оператор систем розподілу електричної енергії. На свій превеликий сором я дізнався про цей неймовірний факт всього два дні тому, отримавши офіційну відповідь на звернення від секретаря Новороздільської міської ради, виконувачки повноваження міського голови Ірини Кравець. Це для підприємства дуже й дуже сумний факт, тому що сонячна електростанція попросту немає можливості реалізовувати генеровану електроенергію. Ми не маємо підписаного договору з ДП «Гарантований покупець» на продаж електроенергії. Ми не можемо також зробити наступний крок – отримати ліцензію на генерування виробленої електроенергії. І фактично цей багатомільйонний і перспективний проєкт, яким ми називаємо сонячну електростанцію, на жаль, завис у повітрі на невизначений час.
   І четвертий аспект, який також хочу відзначити. Днями завершився суд з приводу цілісного майнового комплексу РДГХП «Сірка». ТОВ «ДМЗ «Карпати», незважаючи на давніше ухвалені певні рішення Феміди, досі має надію на справедливе правосуддя і сподівається на те, що територія «Сірки» таки відійде до нашого підприємства. Окрім повернення віри у силу права, підприємство, якщо так станеться, матиме змогу, як мінімум, реалізувати на цій території чотири масштабних проєкти, в тому числі, збудувати цехи з депівського і капітального ремонтів вантажних вагонів. А ми їх збудували вже близько 3-х тисяч і зрозумілим є те, що приходить час на обслуговування. Це і належний ремонт залізничної вітки, вкрай важливої для нарощування потужностей підприємства; це і розвиток теми вапняково-сірчаних добрив і т. д.
   Тим не менше, очевидно, в силу певних обставин, Феміда вирішила, як вирішила, і ситуація, яка склалася навколо ТОВ «ДМЗ «Карпати» на сьогодні, є дещо специфічною стосовно нашого заводу. Я вже згадував вище і про податковий тиск, і про тиск силових структур, також можна казати і про адміністративно-організаційний тиск, оскільки у місті відсутній оператор систем розподілу електричної енергії. І, як кажуть, пазли складаються на користь саме такого припущення...

Якщо ситуація не зміниться, засновник залишає за собою право закрити завод





- І яким чином керівництво та засновник підприємства, яке стало для Нового Роздолу до деякої міри рятівним (якщо не згадувати ОДВ «ЕЛЕКТРИК», але там таких дивних колізій, наскільки відомо, не відбувається – І. Б.), збираються реагувати на вказані виклики?

   - Однозначно важко далі коментувати ситуацію, що склалася навколо заводу, і називати речі своїми іменами. Утім, словами мало що зарадиш. І днями засновники ТОВ «ДМЗ «Карпати», всебічно обговоривши і досягнуті підсумки, і вказані виклики, всерйоз подумують над варіантом: якщо на місцевому рівні вказана ситуація не буде змінюватися, то вони залишають за собою право згорнути виробництво і закрити завод. Для розуміння такого кардинального кроку, який може стати гіркою дійсністю, поясню: великі гроші та інвестиції ніколи не працюють в хаосі, на протягах, що збивають з курсу, вони полюбляють тишу і впевненість, що завтра обов’язково зійде сонце і настане новий день. Гроші люблять стабільність і порядок. А якщо починаються якісь незрозумілі речі, на які я частково вказав вище, якісь, образно кажучи, буревії, то великий капітал полишає це неспокійне місце і йде туди, де діють чіткі правила.
   Тому, користуючись нагодою, хочу звернутись до місцевих органів влади – виконавчого комітету та депутатського корпусу міської ради: потрібен у Новому Роздолі завод чи не потрібен? Якщо потрібен, то нелогічною виглядає оця папка із запитами із податкової, якщо потрібен, то нелогічними виглядають порушені кримінальні справи, якщо потрібен, то нелогічною виглядає відсутність у нашому місті оператора систем розподілу електричної енергії та зазначені вище інші «алогізми». Я абсолютно далекий від того, щоб когось лякати чи у такий спосіб згущувати фарби, але завод змушений захищатися.

- По-газетярськи, сказане Вами – це інформаційна бомба. Це немов грім посеред ясного неба. Невже чаша терпіння настільки переповнилася? Чи всі засоби владнати ситуацію вичерпано?

   - Відразу згадалася приповідка: «До Бога високо, до царя далеко». Тому про нагнітання силового тиску інформував місцеву владу, насамперед, міського голову А. Мелешка, а коли виконувачкою обов’язків міського голови стала Ірина Кравець, то, звісно, також повідомив і Ірину Дмитрівну про ситуацію. Хоча розумію, що Ірина Дмитрівна увійшла на таку високу посаду на тлі гострих проблем: зриву опалювального сезону, авралів із проривами тепломереж, тому їй треба ще часу, щоб глибше дізнатися про наші проблеми, оцінити та адекватно відреагувати. На жаль, дні та тижні минають. Хоча водночас розумію, що ця ситуація навряд чи вирішиться на рівні Нового Роздолу, це, впевнений, прерогатива вищих інстанцій.

- От Ви новорозділець із великим стажем, працівник заводу – із дещо меншим стажем. Як прокоментуєте можливий крок засновників?

   - Хоча і сумно, але позиція власника мені видається закономірною. Зрозумійте, наскільки великі кошти вкладені у завод «Карпати». Дуже великі кошти. І так потужно оновити технологічно підприємство, як це зроблено за декілька років, не впевнений, чи інший власник відважився б. І вкласти обігові кошти в сонячну електростанцію, як це зроблено влітку, - також не впевнений, що інший власник би відважився. І про соцкультпобутову складову варто сказати, бо «обличчя» заводу змінилося до невпізнання – корпуси потиньковані і побілені, сучасні роздягалки, душові... І бачите такі незрозумілі дії щодо підприємства це, погодьтеся, також спонукає власника до певних висновків. Дай Бог, що усе це чимшвидше розрулилося у позитивне річище.

- Впевнений, що дана публікація не залишиться без суспільного резонансу...

   - Безумовно, я у цьому інтерв’ю мав на меті зробити акцент на тих проблемах, з якими стикнувся завод. І закликаю новороздільську громаду, владу, депутатів не тільки до обговорення порушених у нашій розмові проблем, а й до напрацювання пропозицій, яким чином врегулювати ситуацію. Бо якщо завод потрібен, то треба знайти потрібні варіанти та рішення. А якщо ні, то...

Керівництво заводу, де трудиться майже 800 працівників, надіється, що місто, дізнавшись про наведені вище перипетії, простягне підприємству руку допомоги





- Давайте краще не продовжувати, бо, може, до цього не дійде. Тому декілька слів про плани на наступний рік?

   - Звичайно, запорукою успіху будь-якого проєкту чи виробництва є планування, вивчення потреб ринку, вчасне реагування на пропозиції, вчасне укладання угод та контрактів тощо. Це як у прислів֦’ї «Готуй сани влітку». І підприємство надає цьому важливому чиннику успішного менеджменту належну увагу. Якщо судити з цьогорічних та минулорічних показників заводу, то віддача від цього суттєва. І на 2020-й рік у цьому сенсі суттєво попрацювали: станом на сьогоднішній день контракти підписані та оплачені до кінця лютого – середини березня. А якщо наведена вище ситуація не зміниться, то, починаючи з ІІ кварталу підприємство просто сповільнить активно набирати замовлення – власниками розглядається і такий варіант розвитку подій.

- Як кажуть, не доведи Господи! І у цьому році, як і минулих років, місто вже стикалося із великими викликами та загрозами. І Ви, як депутат декількох скликань, це пригадуєте. Тоді депутати, навіть різних ідеологічних платформ, об’єднувалися і спільним фронтом боролися за вирішення проблем, що загрожували Новому Роздолу. І домагалися позитивного результату. Свіжі приклади – це чисельні звернення депутатів міської ради, народного депутата Тараса Батенка у найвищі інстанції держави, включно із президентом та прем’єр-міністром з приводу неефективної діяльності ПП «Гарант-Енерго М», що призвело до зриву опалювального сезону та зміни управителя. Очевидно, що і цього разу депутати, міська влада та громада належно відреагують, адже, й справді, якщо судити з Ваших слів, у цьому році на підприємство безперервно «тиснуть» всілякими перевірками та провадженнями. Найтривожніше, що власники підприємства не виключають найгіршого для 30-тисячного міста варіанту: якщо так і надалі триватиме, керівництво може у 2020-му році закрити масштабне виробництво. І як наслідок, тоді міський бюджет позбудеться щорічних 20-30 мільйонів гривень податків, майже 800 працівників – однієї з найбільших зарплат у місті, випускники ліцеїв – можливості працювати у Новому Роздолі за фахом, а з ростом професійної майстерності заробляти майже, як за кордоном.

   Впевнений, що новороздільці і гадки не мають про описану вище ситуацію на ТОВ «ДМЗ «Карпати» та про можливий розвиток подій. І цього не слід допустити в жодному разі. Тому, очевидно, новороздільській громаді і депутатам всіх рівнів треба , як кажуть, підкласти плече мегазаводу «Карпати», котрому хтось підставляє підніжку.
   - Дуже надіюся, що місто, дізнавшись про наведені вище перипетії, простягне підприємству руку допомоги. Як колишній депутат міської ради неодноразово переконувався, наскільки дієвими є звернення, прийняті на сесіях, підтримка народного депутата. Утім, впевнений, що є й інші форми допомоги підприємству.
   Але, мабуть, досить про сумне, на порозі – Новий рік та Різдвяні свята. Тому, користуючись нагодою, хочу привітати працівників заводу, мешканців міста, людей, котрі мають відношення до підприємства «Карпати», людей, з якими співпрацюємо, з якими співкооперуємося, усіх читачів «Вісника Розділля» з прийдешнім Новим Роком та Різдвом Христовим!. Бажаю усім здоров’я, миру, достатку і стабільного поступу вперед, щоб він не був звивистим і не мав проблемних нюансів.
Розпитував Іван БАСАРАБ


СПРОСТУВАННЯ    У паперовій версії газети «Вісника Розділля», яка вийшла друком сьогодні, 27 грудня 2019 року, у наведеному вище інтерв’ю «ТОВ «ДМЗ «Карпати»: Незважаючи на вражаючі виробничі показники за підсумками 2019-го року, на підприємство безперервно «тиснуть» всілякими перевірками та провадженнями. Якщо так і надалі триватиме, керівництво може у 2020-му закрити масштабне виробництво» винятково з вини редакції допущено помилку. А саме – у другому абзаці четвертої колонки відповідь директора ТОВ «ДМЗ «Карпати» Р. Гапатина правильно слід читати без речень: « А до теперішнього губернатора Львівщини нещодавно також звернулись із відповідним зверненням. Сподіваємось на реагування», а у такій редакції: «Відразу згадалася приповідка: «До Бога високо, а до царя далеко». Тому про нагнітання силового тиску інформував місцеву владу, насамперед, міського голову А. Мелешка, а коли виконувачкою обов’язків міського голови стала І. Кравець, то, звісно, також повідомив і Ірину Дмитрівну про ситуацію. Хоча розумію, що Ірина Дмитрівна увійшла на таку високу посаду на тлі гострих проблем: зриву опалювального сезону, авралів із проривами тепломереж, тому їй треба ще часу, щоб глибше дізнатися про наші проблеми, оцінити та адекватно відреагувати. На жаль, дні та тижні минають. Хоча водночас розумію, що ця ситуація навряд чи вирішиться на рівні Нового Роздолу, це, впевнений, прерогатива вищих інстанцій».    Прошу вибачення за вказаний недогдяд.
З повагою, Іван БАСАРАБ