Перший дитячий рибальський турнір у Новому Роздолі

Рибальський турнір у Новому Роздолі

Недільний день, ознаменований черговими виборами українського парламенту, трохи зітхнув і розслабився на березі озера на Набережній – там, у променях лагідного сонця та під прохолодою водного плеса проходив турнір, але настільки тихий і спокійний, що поодинокі перехожі і не зауважували ні спортивного азарту, ні шумної групи підтримки. Така вона – риболовля!

Перший дитячий рибальський турнір проходив в Новому Роздолі у неділю, 21 липня. Розпочався о 8 ранку (не гоже рибалці довго ніжитися в ліжку), а вже об 11 годині, коли дехто тільки розпочинав свій робочий день, вручали призи переможцям та смакували смачною юшкою.
Організували турнір Степан Косюра, Ігор Строгуш, Іван Коваль, Михайло Мицик (до речі, основний спонсор турніру), які є не лише умілими рибалками, але й, виявляється, організували у місті таку собі неофіційну спілку рибаків, котра «опікується» озером на Набережній: щороку ось уже п’ятий рік поспіль зариблююють це озеро, скидаючись коштами, чистять, наскільки це можливо, організовують прибирання вздовж берега. Ось і вирішили долучити до улюбленої справи дітлахів, підростаючих рибалок, які, напевно, далеко не вперше тримають вудку в руці, бо ж звідки так уміло навчилися закидати вудилище, орудувати саком, розбиратися, зрештою, у видах спійманої риби. Один із спонсорів турніру – Олег Швед – забезпечив учасникам прикормку і такі необхідні хробаки та опариші.
Все проходило згідно з Правилами любительського і спортивного рибальства, затвердженими наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року. Чітко виконувалися усі необхідні умови: «учасник може ловити рибу лише на одне вудилище, обов’язково мати садок з нитки. Оснастки можуть бути доставлені в точку лову тільки за допомогою вудилища. Кожне вудлище може бути оснащено лише одним одинарним гачком Годування та закидання оснасток проводиться з берега, вхід у воду заборонений. Організатори можуть надавати кваліфіковану пораду при будь-яких ускладненнях, але без надання допомоги при закиданні удилища чи підсачуванні. Усі дії мають виконувати самі учасники». Обов’язковою умовою було і чистота: «Після закінчення змагання спортсмени повинні прибрати в секторі усе сміття». А ще – «вся спіймана і зважена риба в живому вигляді акуратно відпускається назад у водойму», що мене неабияк подивувало. Бо ж в чому тоді суть рибальства? «Юшка буде», - випередили запитання рибалки. Але дітей слід навчати бережного поводження з рибою по принципу відповідальної риболовлі, по стандарту «спіймав-відпустив», адже діють правила, яких дотримуються усі справжні рибалки: припустімо, якщо маленького карася можна брати, то коропа менше одного кілограма слід обов’язково відпустити. Взагалі то я думала, що в риболовлі діє принцип везіння, проте мене навперебій переконували: «та ні, все залежить від рибалки, яку наживку використає, який гачок, де закинути вудлище, словом, нутром має чути, де риба». Виявляється, риболовля – це ціла наука і захоплення всього життя.
Втім, усі учасники проявляли ознаки справжніх рибалок. Журі уважно спостерігало, звертаючи навіть увагу, хто як сидить, як закидає вудилище, «а ось цей догадався воду у відеречку з уловом поміняти на свіжу». Словом, рибальський турнір – справа тихенька, а от вже обговорення результату і методів – дійсно приправлена знаними з анекдотів рибальською емоційністю, жартівливістю та умінням подекуди ну зовсім трошки перебільшувати.
У першому дитячому рибальському турнірі взяли участь 18 юних рибалок, з них – четверо дівчат, наймолодшій – Соломійка Байор – немає ще і чотирьох років, проте вона надійний соратник дідуся в улюбленій справі.
І ось довгоочікуваний фініш – зважування спійманої риби (до міліграмів). Найбільшу рибу турніру спіймав Володимир Газда. Третє місце (з вагою 770 гр) у Маркіяна Наумця. Друге місце посів Максим Скороход (вага улову – 1115 грам). Першість взяв Маркіян Могильний з уловом 1880 грам.
Переможцям вручили призи, обов’язкові презенти – усім учасникам, а потім – найсмачніша юшка.
Організатори турніру, його учасники і «група підтримки» залишилися задоволеними, а ще неоднозначно натякнули – вдалий почин дасть старт новому традиційному турніру.
Віра ВЛАСЮК
Фото Ірини КРАВЕЦЬ