Як 85-річна пані Голубовська гриби збирала і заблукала. А коли її знайшли правоохоронці, стала героїнею сюжету ТСН

Євгенія Миколаївна Голубовська

Несподіваним, але приємним став вчорашній візит до редакції «героїні» дня, бабусі, яка, заблукавши, дві ночі провела у лісі. Повернули її додому працівники міського відділення поліції, а новина швидко розійшлася інтернет-мережами – наступного дня навіть до оселі Є. Голубовської завітали тележурналісти ТСН – ролик про 85-літнього грибника показали на всю Україну у середу, 30 жовтня.

Євгенія Миколаївна ділиться пережитим, щораз наголошуючи: «Розповідаю усім, щоб нікому не було такої біди». Мають дачу «на Ілові» (як говорять місцеві мешканці), тож буває там часто, господарює, ходить пішки, до речі, попри озеро. Тож осінньої пори частенько йде до лісу за грибами. «Поряд все визбирала, тож піду, думаю, трошки далі. Ходила, збирала, аж дивлюся, вже темніє, пізно. На той час вийшла на якісь закинуті дачі. Зійшла вниз. Дивлюсь, дорога. По тій дорозі дійду додому, думаю. Ще жінку зустріла, поговорила, дорогу розпитала. Але знов не туди повернула. Перебравшись через річечку, надибала закинуті хатинки. В одну постукала, нікого нема. В іншій найшла прихисток – присіла на ганку, спершись об двері. Там було накриття: хоч дощ не намочить, подумала.Там неподалік і пес гавкав. Я кричала, може, хтось з людей є, озветься. Але нікого, і світла не було. Побоялася підійти ближче, щоб ще й пес не покусав. Так і переночувала. А як тільки засвітало, пішла далі. Йду і йду. Ніби йшла по дорозі. А виявляється, знов пішла не туди, куди треба. Аж другий вечір заходить. Темніє. Ще й зашпорталася, впала. Вся мокра. Головою вдарилася, Йду, молюся і кажу подумки: «Прости мене, Олю, наробила я тобі біди. Не знаю, чи додому прийду». Два дні не їла й не пила. Мокра. Холодає. От тоді й зателефонувала онуці, сказала, мовляв, не знаю, де я є».
Бабуся пішла по гриби зранку в понеділок, 28 жовтня. В поліцію онука Наталя зателефонувала вже у вівторок, 29 жовтня, десь година 6-та вечора. І знайшли «заблуду» уже в ніч з вівторка на середу. Година 2 ночі. Знайшли аж біля села Вибранівка Жидачівського району. Якби не та мобілка (добре ще, що не розрядилася), навіть страшно уявити, чим могло закінчитися таке «лісове полювання». Працівники поліції якраз через сигнал мобільного оператора і «відшукали» район, в якому була «згуба». Та й старалися хлопці, підняли місцевих мешканців, які показували місцевість і дороги.
До речі, бабуся і її донька, Ольга Бурбела, завітали у редакцію виключно, щоб подякувати усім, хто долучився до ретельних пошуків і практично врятував життя її мамі.
Особливо щиру вдячність висловила працівникам міського відділення поліції за їх старання, за відповідальність і людяність, просячи назвати усіх поіменно. Начальник міського відділу поліції Р.Шнайдрук перечислив усіх учасників пошукової операції - капітан поліції Возний Степан, старші лейтенанти Абрамишин Петро і Бацик Володимир, старший сержант поліції Федечко Володимир, сержант поліції Борщевський Андрій, лейтенант поліції Лучак Євген.
А ще дочка і мама подякували людям, які допомагали, показували дорогу – уже там, у Вибранівці, місцеві чоловіки. До речі, 85-річна грибник за час своїх мандрів зустрічала людей, говорила з ними, питала дорогу і … йшла далі. Смілива бабуся, подумалося. Напевно, інший уже би не відпустив від себе живу людину, яку зустрів у лісі після двох днів блукання. Втім, нехай і це буде уроком.
* * *
Грибів хоч назбирали? – жартома запитали бабусю. «Так, і додому принесла. Не викинула. Були і підпеньки, і білі та кілька рядовок, моховичків, одна печеричка», - підхоплює розмову донька. «Але наступного року, - стверджує Євгенія Миколаївна, - по гриби уже не піду. Та й в такому віці – у грудні виповниться 86 – уже до лісу не ходять». Євгенія Миколаївна Голубовська родом з Тернопільщини, але уже давно оселилася в Новому Роздолі, багато літ працювала у відділі кадрів в «Розділспецбуді».
* * *
Не втрималися запитати, що спало на думку найперше, коли почула про цю історію – чому розшукувати бабусю розпочали аж на другий день?
Та ж першого дня, коли грибник-згуба потрапила на закинуті дачі, вона зателефонувала рідним і спокійно повідомила : «Я от в лісі затрималася. Буду ночувати у сусідів на дачі». «Спеціально так сказала, - оправдовувалася Євгенія Миколаївна, - а навіщо думаю, щоб хвилювалися. Рано ж прийду додому». Мало того, доповнила п. Ольга, наступного дня зранку, годинка 8, мама сама перетелефонувала і сказала – «Не хвилюйся. Все добре. В лісі, от ще назбираю грибочків і йду додому».
Хіба ж знала, що дорога додому буде така довга і тривожна?
Зрозуміло, не безвідповідальність це і не безпечність. У цьому проступку – сила материнської любові. Так могла зробити тільки МАМА – сидіти ніч в лісі, голодувати, але телефонувати доньці і казати, що все добре, аби тільки не хвилювалися рідні.
Тож зрозуміла і вдячність людей, котрим допомогли врятувати і повернути додому найдорожче – маму.
Віра ВЛАСЮК