ІЗ ТРЕТЬОГО ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ XXXVI СЕСІЇ МІСЬКОЇ РАДИ

І онлайн-трансляція сесій не допомагає: пленарні засідання не відвідує чимало депутатів, тому доля рішень залежить від 2-3 осіб. Як виправити ситуацію?
Декілька років тому, коли не велася онлайн-трансляція сесій міської ради, чимало городян покладали чималі надії на відеовідтворення пленарних засідань як на додатковий чинник ефективнішої роботи, як на фактор, що змусить депутатів-прогульників приходити на «громадську роботу» у міський парламент частіше, а отже, забезпечувати значно кількісніший кворум, що дозволить більш прогнозовано приймати рішення з важливих питань, а не ухвалювати їх практично волею двохтрьох осіб.
Та ось вже і онлайн-трансляція бозна скільки місяців ведеться, а проте кворум і надалі назбирується у великих потугах. Відповідно, деякі проекти рішень стають «заручниками» зареєстрованих депутатів, які забезпечують мінімальний кворум. Тобто, як і раніше, позиція двох-трьох депутатів, включаючи, звісно, і міського голову, під час голосування визначає долю будь-якого проекту рішення.
Отакі нехитрі роздуми мимохіть навіялися під час відвідин третього пленарного засідання ХХХУІ сесії. Бо ж, зважаючи на те, що у роботі сесії взяло участь 15 депутатів, які зареєструвалися (а для прийняття рішення повинні проголосувати мінімум 14-ть), то вислід проектів рішень вирішували усього два депутати та міський голова. Саме за таких «розкладів» не набрали достатньої кількості голосів під час голосування такі питання порядку денного: Про надання дозволу на перейменування комунального закладу «Новороздільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4» (проект 709 в редакції профільної комісії) - за — 12, проти — 0, утримались — 3; Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу та призначення директорів комунальних закладів загальної середньої освіти (проект 704 в редакції профільної комісії) - за — 13, проти — 0, утримались — 1.
Утім, не факт, що вони були б позитивно проголосовані, якби на сесію зареєструвалися навіть усі 26 обраних депутатів міської ради сьомого демократичного скликання. Але тоді у тих, які очікували результативного голосування із «своїх» питань, однак, як мовиться, у черговий раз пролетіли, принаймні, не виникало б відчуття, що дві-три особи так вчинили із якихось особистих або корпоративних мотивів. По секрету зізнаюся, що у частині освітянської спільноти міста обговорюється і така версія. Якби ж то знаття...
До речі, коли було вичерпано порядок денний, депутат Марія Гапатин внесла пропозицію повернутися до розгляду наведених вище проектів рішень, однак «за» проголосувало тільки 10 депутатів, тобто забракло 4 голоси. Як мовив колись Маяковський: «Якщо на небі хтось запалює зорі, то це комусь потрібно»…

Щодо діяльності КП «Розділжитлосервіс» депутати та представник міської громади Ніна Карпова висловили чимало зауважень. Заступник керуючого, депутат Павло Петраш намагався парирувати фактами про об’єктивні труднощі. Усіх неабияк зацікавила ситуація про діяльність пункту прийому металу на території цього комунального підприємства. Що й казати, пікантна ситуація…
Про поточну діяльність КП «Розділжитлосервіс» доповідав заступник керуючого депутат Павло Петраш, оскільки керівник комунального підприємства Богдан Жук перебував у відпустці. У звичному офіційному стилі, із монотонним наведенням цифр та фактів стосовно окремих робіт, виконуваних працівниками КП «РЖС», Павло Павлович відзначив, що завдяки введенню нової послуги (малася на увазі послуга з утримання багатоквартирних будинків – І. Б.) «ми вирівнюємо економічну ситуацію на підприємстві».
Схоже, що деякі депутати з нетерпінням очікували завершення доповіді, аби поставити П. Петрашу низку запитань. Зокрема, чому комунальники в «окремих місцях не прибирають, трава не коситься» тощо (депутат Тетяна Нечипор). Депутат Володимир Засанський, як мовиться, копнув глибше, вказавши на таке: «під час затвердження міських цільових програм та міського бюджету, виконком вважав, що коштів на благоустрій достатньо, а тепер ми чуємо, що на газони коштів нема, на косіння трави коштів нема». Аби у підприємства були на це кошти, підсумував Володимир Іванович, очевидно, «що представники підприємства повинні бути на засіданнях комісій та на сесії і відстоювати свій бюджет».
Утім, мабуть, найрезонанснішим запитанням, поставленим депутатом Засанським доповідачу, стосувалося організації та діяльності пункту прийому металу на території колишнього КП «Господар», яка перейшла до КП «Розділжитлосервіс» (щоправда, депутат уточнив, що це питання його просив озвучити на сесії начальник відділу охорони ТзОВ «Енергія – Новий Розділ»). Доповідач сказав, що не володіє такою інформацією. А КП «Розділжитлосервіс» буде відповідно реагувати на звернення з цього приводу, якщо таке надійде.
Утім, розгляд даного питання порядку денного репортер радив би городянам переглянути у онлайн-трансляції пленарного засідання (запис за посиланням www.youtube.com/watch?v=pZutKlMty_o).
Стосовно голосування проекту рішення, то «за» проголосувало 5 депутатів, 3 – «проти», 7 – «утримались».
Під час розгляду даного питання із великими труднощами вдалося проголосувати за пропозицію депутата Олександра Семерака про надання дозволу для виступу громадській активістці Ніні Карповій. Утім, Ніна Гаврилівна, можливо, через хвилювання, викладала факти, які, на її думку, свідчать про порушення чи то звітності, чи то фінансової діяльності, якось сумбурно, тож очікуваного її групою підтримки значного ефекту у залі не викликали.

Міська лікарня впевнено іде курсом на перетворення із комунального закладу у некомерційне комунальне підприємство
На третьому пленарному засіданні депутатами прийнято важливе рішення стосовно завершального етапу реалізації медичної реформи Новороздільською міською лікарнею. Після аргументованої доповіді в. о. головного лікаря Ольги Шелудько про необхідність прийняття даного рішення. Депутати, внісши суттєві пропозиції, підтримані колегами, одноголосно проголосували за проект рішення Про створення комунального некомерційного підприємства “Новороздільська міська лікарня” Новороздільської міської ради (проект 721 в редакції комісії з питань гуманітарної політики).
Іван БАСАРАБ