Складайте подяку за кожен дарований Господом день

З НАГОДИ 70-РІЧЧЯ МЕШКАНЦЯ ГОРІШНЬОГО, ВЕТЕРАНА «СІРКИ», ГРОМАДСЬКОГО АКТИВІСТА ЙОСИПА СПАСА Кажуть, що час ущільнюється, і в кожний його відтинок тепер можна вмістити більше подій, ніж це було раніше.
Наприклад, десять років тому або сто. Напевне, у цьому є частина правди, і насамперед з погляду психології. Недовге людське життя в дитинстві чи не кожному обіцяє далекосяжні перспективи, коли здається, що усе попереду. Юнацький максималізм, поступаючись врівноваженості середнього віку, уже осмисленіше підходить до візії майбутнього, починає розуміти відносність навколишнього світу. А зрілі роки й узагалі змушують галопувати – тільки б встигнути, довершити, доспівати, дописати, добудувати…
Фото громадський активіст Йосип Спас У цьому сенсі сімдесятирічний ювілей – дуже цікавий поріг, що його кожна людина переступає дуже по-різному, вищою мірою індивідуально. Залежно від стану здоров’я, соціального становища, виконання біологічної програми, самоусвідомлення та самореалізації. До Йосипа Спаса, мешканця сусіднього села Горішнє Миколаївського району, той ювілей завітав минулої осені — такої погожої, аж ніби літньої, днини, що мимоволі згадалися не бурі і зливи, яких довелося чимало набачитись, а більше блакитні мирні Небеса. Після закінчення восьмого класу Горішнянської середньої школи працював Йосип на різних роботах у лісовому господарстві (одночасно навчався у вечірній школі, яку закінчив з похвальною грамотою). Після десятого класу трудився електриком на Роздільському заводі «Сірка», відтак служив у війську, повернувся на завод і вступив до Львівської політехніки. Успішно завершена вища освіта дала змогу стати старшим енергетиком в одному з цехів рідної «Сірки».


⇔Оголошення_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _


_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _


У дев’яності був організатором і активним учасником патріотичних заходів за Незалежність України. Знаючи і спостерігаючи його організаторські здібності, вміння згуртувати і повести за собою людей, жителі сіл Горішнє і Долішнє у грудні 1989 року обирають Йосипа Спаса головою осередку Народного Руху України цих сіл. У січні 1990-го він організовує «живий ланцюг» Івано-Франківськ - Київ, у якому бере участь разом з понад сотнею горішнянців та долішнянців. Того ж 90-го обирають його головою сільської ради Горішного і Долішного. На цій посаді Йосип Спас пропрацював дванадцять років (три скликання). Неодноразово організовував жителів сіл на різні патріотичні урочистості на території Миколаївського і Жидачівського районів. За його головування збудовано церкву Івана Хрестителя та пам’ятник борцям за волю України в Горішному, капличку в Долішному. Йосип Спас — автор книжок «Історія сіл Горішне та Долішне», «Горішне, Долішне: історія, духовність, патріотизм», а також збірки поезій «Галичина — моя Вітчизна». Зайвим буде наголошувати, що його праці мають пізнавальний та виховний потенціал, бо давно відомо — патріотизм починається з любові до малої батьківщини, рідного краю, вивчення і пошанування його історії, звичаїв, традицій.
Розмінявши восьмий десяток, Йосип Спас продовжує активно трудитися на духовній ниві рідних сіл. Вітаючи ювіляра, земляки, зокрема, професор Міжнародної Кадрової Академїї Марія Слободян, депутат Миколаївської райради, підприємець Ігор Дяків, фахівець з питань цивільного захисту шостої поліклініки Львова Петро Дащак, інші достойники, як годиться, побажали йому козацького здоров’я задля ще довгої праці на ниві українського національного відродження.
Марія ГОРІШНА