Собори наших душ

Добро вертає сторицею

Вселюдські і християнські цінності, які на сьогодні, на превеликий жаль, не надто у моді, поза тим залишаються найвищими цінностями людства. І особливо приємно побачити прояви людського благородства та доброчинності у благословенні дні Різдвяних свят.
... Згуба мобільного телефону, який є засобом постійного зв’язку з дорослими дітьми, розкиданими по світах, відізвалася болем втрати. Мобілка не з дешевих, подарунок від дітей, тому мало вірилося у те, що повернуть, а ще мучило сумління за зайві витрати (на придбання нового засобу зв’язку). Тим більшою була радість, коли того ж дня, до речі, у день старого нового року і святого Василія, 14 січня, зателефонувала сестра: мовляв, щойно подзвонили з твого телефону, зять пішов на зустріч забрати згубу.
З чоловіком, який знайшов мобілку і розшукав її власника, зустрілися біля будинку по пр. Шевченка, 29 (званий серед новороздільців “третім дев’ятиповерховим”). Категорично відмовився від будь-якої винагороди, зауваживши свій життєвий принцип: на чуже ніколи не лакомлюсь.
Розчулена власниця телефону шкодує лишень, що не дізналася ні імені, ні прізвища цієї доброї людини, якій щиро хоче подякувати і побажати добра та усіляких гараздів. Тому новороздільчанка Ганна Калабан і завітала до редакції нашої газети, щоб публічно висловити вдячність своєму добродійнику та оповісти мешканцям нашого міста про вищість людських та християнських цінностей. За ними живе і Г.Калабан, адже не тішилася нишком щасливим завершенням історії згуби телефону, а поспішила до газети висловити вдячність незнайомцю, а потім до церкви – помолитися за здоров’я доброї людини. Добро має здатність повертатися сторицею, черговим прикладом і стала розповідь нашої читачки, яка мріє, щоб людська доброчинність множилася і розросталася серед нас.
Іванна ЗЕМЛЯЧКА